соєва олія

Вплив умов екстракції на якісний склад рослинних олій

Досліджено вплив умов одержання ріпакової та соєвої олій методом екстракції у системі «тверде тіло – рідина» на якісний склад одержаних рослинних масел. Визначено основні хімічні константи (кислотне число, йодне число, естерне число, число омилення) та оптичні властивості (рефрактометричний показник заломлення та UV-Vis-спектри) для ріпакової та соєвої олій, одержаних екстракцією, при використанні хлористого метилену як розчинника із вихідної рослинної сировини різного ступеня подрібнення (0,2; 0,5 i 1,0 мм) та суміші подрібнених зернових фракцій.

ВИЗНАЧЕННЯ ЯКІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК СОЄВОЇ ТА РІПАКОВОЇ ОЛІЇ МЕТОДОМ ІНФРАЧЕРВОНОЇ СПЕКТРОСКОПІЇ

У статті наведено результати дослідження зміни якісного складу рослинних олій сої та ріпаку із зміною ступеня подрібнення сировини, отриманих екстракційним вилученням у стаціонарному шарі в апараті Сокслета з використанням хлористого метилену як розчинника. Проведено ряд дослідів на визначення оптичних властивостей олії методом інфрачервоної спектроскопії. Представлено інфрачервоні спектри поглинання для різних зразків олій. Результати порівняноіз попередніми рефрактометричними дослідженнями та дослідженнями за допомогою ультрафіолетової спектроскопії.

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СТУПЕНЯ ПОДРІБНЕННЯ ТА ПРИРОДИ ПОЛЯРНИХ РОЗЧИННИКІВ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИЛУЧЕННЯ ОЛІЇЗ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ ЕКСТРАКЦІЙНИМ МЕТОДОМ

У статті наведено результати експериментальних досліджень процесу екстракції рослинної олії із сої та ріпаку у стаціонарному шарі в апараті Сокслета. Як екстрагенти були використані полярні розчинники: хлористий метилен та етанол. Досліджено вплив ступеня подрібнення частинок рослинної сировини на вихід екстрагованої олії. Встановлено вплив розчинників на ефективність процесу. Результати кількісного аналізу представлено у вигляді графічних залежностей з наявністю основних параметрів процесу.

СИНТЕЗ АКРИЛОЇЛАМІНОЕТИЛОЛИВАТУ З ТРИГЛІЦЕРИДІВ ОЛИВКОВОЇ ОЛІЇ ТА ЙОГО ВІЛЬНОРАДИКАЛЬНА ГОМО- ТА КОПОЛІМЕРИЗАЦІЯ

В останнє десятиліття суттєво зростає увага до синтезу мономерів на основі рослинних олій, через їх біосумісність, нетоксичність, а також поновлюваність сировини. Полімери на їх основі можуть бути використані як альтернатива традиційним полімерам нафтохімічного походження, для одержання композитів, покриттів та інших матеріалів, особливо, які використовуються для оздоблення інтер’єрів будинків та офісів. Зокрема, зростає практичний інтерес до мономерів на основі рослинних олій.