нормативне забезпечення

Стаття присвячена висвітленню одного з найважливіших конституційних прав людини – права на інформацію, реалізація якого необхідна для забезпечення основних умов життєдіяльності людини.
Метою статті є аналіз нормативного забезпечення права на інформацію в Україні та формулювання пропозицій щодо його вдосконалення.
Під час дослідження використано загальнонаукові (функціональний, аксіологічний, порівняльний, логічні тощо) та спеціально-юридичні методи (тлумачення юридичних норм, функціонально-правовий, порівняльно-правовий та ін.).

Прийняття соціально відповідальної практики управління організацією сприяє більшій інформованості під час ухвалення рішень, що грунтується на кращому розумінні очікувань суспільства, передбаченні ризиків і можливостей. Відповідальне управління організацією здатне поліпшити її стосунки із зацікавленими сторонами. Заохочення слідувати нормативним зобов’язанням веде до рішень, які з більшою вірогідністю отримають підтримку і довіру тих, хто їх реалізує і на кого вони впливають. Результатом може бути вдосконалення практик управління ризиками і поліпшення репутації організації.

Клініко-лабораторна  діагностика (лабораторна  медицина)  є  одним  із  найважливіших  компонентів системи охорони здоров’я, яка надає медичну діагностичну допомогу пацієнтам щодо оцінки стану здоров’я, діагностики захворювань, моніторингу результатів лікування, подальшого прогнозування перебігу хвороби  та  якості життя, що має загальнодержавне  значення для  збереження та поліпшення  здоров’я населення. Якість життя хворої людини  в  сучасній медицині розглядається як невід’ємна характеристика її стану, що складається із фізичних, психологічних та соціальних компонентів.