Отримано магнітний нанокомпозит на основі тирси, магнітних наночастинок і поліетиленіміну для вилучення іонів Pb(II), Cd(II) і Cu(II) з водного розчину. Адсорбція на нанокомпозиті показала максимальне вилучення 97% для Pb(II). Досліджено адсорбційну ємність у моделі псевдодругого порядку для Pb(II) і отримано значення 1,48 мг/г.
Проведено термомеханічні дослідження композицій поліаміду 6, модифікованого монтморилоніт-полівінілпіролідоновою сумішшю (МПС). Нанокомпозити поліаміду 6 одержані методом осадження з розчину. Досліджено вплив умов одержання нанокомпозитів на морфологічні особливості полімерних сумішей. Встановлення термомеханічних властивостей дає можливість визначити оптимальний вміст МПС в сумішах поліаміду 6. Наведено результати досліджень теплофізичних властивостей нанокомпозитів поліаміду 6, які характеризуються високим значенням показника теплостійкості за Віка.
В роботі досліджено вплив додаткового термічного і термомеханічного оброблення нанокомпозитів ПА6/ММТ, одержаних з форміатного розчину, на їх термостійкість та технологічні властивості. Термічним аналізом встановлено, що нагрівання нанокомпозиту до температури 250 °С та оброблення його на капілярному пластометрі ИИРТ за температури 230 °С підвищують ступінь кристалічності та термостійкість зразків.
Досліджено ефективність поверхнево модифікованого композиту нанорозмірне нуль-валентне залізо/шкарлупа горіха кеш‘ю (CNS-nZVI) для вилучення йонів кадмію у водних розчинах. Встановлено, що CNS-nZVI у кількості 2 г/л є ефективним для видалення 98 % кадмію. Визначено, що адсорбційна здатність становила 35,58 мг/г. Показано, що ізотерма Фрейндліха (R2 = 0,9769) та дані про кінетику адсорбції псевдо-другого порядку добре узгоджуються. Цим підтверджено, що CNS-nZVI має високу ефективність видалення Cd(II) з водних розчинів.
Розроблено методику одержання нанокомпозитів на основі інтеркальованого полі- вінілпіролідоном монтморилоніту та поліаміду-6 осадженням із розчину в мурашиній кис- лоті. Методами рентгенографічного, ІЧ-спектроскопічного і мікроскопічного аналізів досліджено структуру та підтверджено наявність фізичної взаємодії між компонентами нанокомпозитів. Наявність полівінілпіролідону у структурі одержаних із розчину нанокомпозитів під- тверджено ІЧ-спектроскопічним аналізом.
Шляхом радикального структурування, ініційованого пероксидовмісними реакційноздатними кополімерами, отримано структуровані полімерні та нанокомпозитні плівки на основі полі(2-етил-2-оксазоліну) і модифікованих мінеральних наночастинок гідроксиапатиту та діоксиду силіцію. Досліджено вплив температури і додаткового зшиваючого агенту на особливості процесу отвердження. Отримані результати свідчать, що при підвищених температурах залежність гель-фракції від часу має екстремальний характер.
Досліджено взаємозв‘язок фізико-механічних та технологічних характеристик новостворених нанокомпозитів на основі суміші ПП/ПА-6 з модифікованим за допомогою ПВП монтморилонітом. Показано суттєвий вплив поліаміду, який модифікований інтеркальованим за допомогою ПВП монтморилонітом, на технологічні, фізико-механічні властивості та теплостійкість поліпропілену. Встановлено, що показник текучості розплаву одержаних композитів збільшується більше, ніж у 2 рази, у порівнянні з чистим ПП.
Велику увагу як конструкційні матеріали викликають суміші на основі поліпропілену (ПП) та поліаміду (ПА), змішування яких дозволяє зменшити негативні характеристики вихідних полімерів. Неполярний ПП під час змішування з полярним високогідрофільним ПА суттєво знижує водопоглинання матеріалу. Внаслідок цього зменшується вплив вологи на механічні та термічні властивості композитів. З іншої сторони, змішування ПП з ПА дозволяє розширити температурний інтервал експлуатації матеріалу за від'ємних температур.
Створення полімерних нанокомпозитів на основі полімерів конструкційного призначення є актуальним на сьогоднішній день. Великий інтерес для одержання полімерних нанокомпозитів викликає монтморилоніт, як нанорозмірна гетерофаза.
Описано способи аналізу теплопровідності у нанокомпозитах методом скінченних елементів.