концепт

У статті зроблено спробу каталогізувати ключові маркери мови ворожнечі, які застосовують у пропагандистських наративах країни-агресорки для створення образу ворога. Проаналізовано масив пропагандистського матеріалу, продукованого мережевим російським телеграм-каналом «СлежуЗа». Ідентифіковано найбільш частотні й значущі для пропагандистської екосистеми Російської Федерації концепти «укронацизм», «русофобия», «загнивающий запад», «проект Анти-Россия».

Проаналізовано тему міжконфесійних конфліктів у медіа. Закцентовано на актуальності дослідження, що зумовлено процесами церковно-релігійного життя держа- ви. Інша причина актуальності зумовлена внутрішньополітичними процесами в Україні, які сформовані певними суспільно-політичними зрушеннями (виборчі процеси, революції тощо), а також геополітичним впливом Росії на державу через Церкву. Власне ці аспекти проблематики можна виокремити із журналістських матеріалів. Також вони є основою візій.

Розглянуто автоматизацію побудови онтології на основі аналізу текстових ресурсів. Розвиток онтології починається з деякої базової онтології, яка задає досліджувану предметну область. Розроблено алгоритм розвитку такої онтології.