Стаття присвячена аналізу актуальної ситуації зі збереженням і регенерацією історичного міського середовища. Проаналізовано засоби і процедури, які для цього застосовуються. Зроблено висновок про значну деградацію цієї сфери протягом останніх 20 років. Це проявилося в тому, що тепер історико-архітектурний опорний план залишився фактично єдиним документом, який захищає традиційний характер середовища історичного міста.
Висвітлено методологічні аспекти роботи архітектора в історичному середовищі, розкрито сучасні тенденції та процеси трансформації архітектурно-містобудівної структури історичних міст. Розглянуто та проаналізовано три основні підходи до їх відтворення та трансформації, що їх використовувано на теритирії Східної Європи в другій половині ХХ століття. Розкрито поняття центральної частини історичного міста як структурної одиниці міста та описано методику локалізації його межі.
В статті розглянуто та проаналізовано методи, які були використані при проведенні архітектурних обстежень внутрішньоквартальних просторів центральної частини міста Чернівці (загальною площею 244,85 га), яка входить в буферну зону об’єкта ЮНЕСКО – Резиденції митрополитів Буковини і Далмації (нині Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича).
The article deals with the conditions and expediency of architectural workshops in the framework of pre-project studies of the territory design, namely public spaces. It is presented on the base of the workshop Revitalization of the Market Square in Lutsk, held in Lutsk, March 21-28, 2017, which was organized within the framework of the COMUS project Urban Strategies of Historic Cities Initiated by the Community of the Tourist Information and Services Center of Lutsk, together with Department of Urban Planing, Lviv Polytechnic National University.