Проведено дослідження залежності динамічних механічних властивостей полімерів на основі сумішей епоксидної смоли з полісульфідним каучуком залежно від умов суміщення компонентів (реакції тіоетерифікації або механічного перемішування), вмісту каучуку та режимів затвердження.
Досліджено властивості дрібнозернистого асфальтобетону та його модифікованої форми екологічним епоксидом ріпакової олії (BERO). В ролі модифікатора використано епоксид ріпакової олії (ЕRО), одержаного з відновлюваної та екологічної сировини, ріпакової олії в композиції з ініціаторами (затверджувачами). Встановлено, що введення BERO в кількості 3 % мас. дозволяє підвищити показники границі міцності асфальтобетону при стиску за температури 20 °С та 50 °С. Встановлено ефективність дії композиції BERO та її позитивний вплив на фізико-механічні властивості асфальтобетону.
З використанням епоксидної смоли Epidian-6 і себацинової кислоти розроблена методика та синтезована монокарбоксильна похідна Epidian-6 (МКПЕС), яка містить у своїй структурі кінцеві вільні епоксидну та карбоксильну групу. Структура МКПЕС підтверджена спектральними методами дослідження. Встановлена термічна стабільність МКПЕС та вивчено формування ненаповнених та наповнених СаСО3 зшитих плівок на основі епокси-олігомерних сумішей, що складаються з епоксидної смоли Epidian-5, олігоестеракрилату ТГМ-3 і поліетиленполіаміну, в його присутності.
На основі епоксидної смоли Epidian-6 і метакрилової кислоти синтезована монометакрилова похідна епоксидної смоли Epidian-6, яка містить вільну епоксидну та метакрилову групу (ММАПЕС). Підтверджено структуру ММАПЕС з використанням ІЧ-спектроскопії. Встановлена термічна стабільність ММАПЕС. Вивчено структурування ненаповнених та наповнених СаСО3 епокси-олігомерних сумішей в присутності ММАПЕС. З використанням ІЧ-спектроскопії встановлено хімізм формування сумішей на основі Epidian-5, олігоестеракрилату ТГМ-3, ММАПЕС і поліетиленполіаміну.
Досліджено основні фізико-механічні та теплофізичні характеристики композитних матеріалів на основі епоксидної смоли ЕД-20 і пероксидної смоли ЕД-20П ( модифікована трет-бутил гідропероксидом ЕД-20 з молекулярною масою 480) у співвідношенні 30 мас.ч. ЕД-20П на 70 мас.ч. ЕД-20 і ненасиченого олігоестеру ТГМ-3. Як активний розбавлювач епокси-олігоестерних сумішей використовували бутилметакрилат. В якості твердника застосовували поліетиленполіамін в стеохімічному співвідношенні.
У харчовій промисловості та закладах громадського харчування України утворюється досить велика кількість олії, яка використовувалась під час обсмажування різноманітної харчової сировини та приготування страв, наприклад овочів та риби під час виготовлення консервів, приготування картоплі фрі, пампухів, чебуреків тощо.
Вивчені фізико-механічні властивості зразків на основі наповнених епокси-олігоестерних сумішей, що складаються із промислової епоксидної смоли Epidian-5 та олігоестеракрилату TGM-3 і містять монопероксидну похідну епоксидної смоли Epidian-6 (PO. Як мінеральний наповнювач використано CaCO3, затвердни ком сумішей слугував поліетиленполіамін. Встановлено вплив РО і CaCO3 на вміст гель-фракцій та фізико-механічні властивості виробу. З використанням скануючої електронної мікроскопії показана морфологія отриманих зразків.
Запропоновано механізми реакцій між діепоксидною сполукою та адипіновою кислотою (АА) в присутності бензилтриетиламоній хлориду та 1,4-діазобіцикло[2,2,2]октану. Вивчено термічну стабільність олігоестеру, отриманого внаслідок хімічного модифікування дигліциділового етеру діоксидифенілпропану АА та епокси-олігоестерних сумішей за його участі. Визначено в’язко-еластичні властивості плівок на основі епокси-олігоестерних сумішей, які містять у своєму складі епоксидну смолу Epidian-5, олігоестеракрилат ТГМ-3 та поліетилполіамін.
Досліджено в’язкопружні властивості епоксидно-титанових композитів амінного тверднення, отриманих золь-гель методом. Аналіз фізико-механічних властивостей показав, що збільшення вмісту TiO2 приводить до зниження температури склування композитів, при цьому спостерігається нелінійна зміна густини зшивання