паладій

Ізомеризація лінійного гексану на біметалічних цеолітних каталізаторах

Проведено оцінювання активності та селективності в ізомеризації н-гексану біметалічних цеолітних каталізаторів, що окрім паладію містять перехідний метал нікель. Синтезовано біметалічні біфункціональні каталізатори ізомеризації лінійних алканів на основі водневої форми цеоліту MFI. Пористі властивості зразків досліджено методом низькотемпературної адсорбції/десорбції азоту, розміри металічної компоненти – ТЕМ, а каталітичні властивості – у мікроімпульсній ізомеризації н-гексану.

Вольтамперометричне визначення Pd(ii) після термічної активації взаємодії з 5-гідроксиіміно-4-іміно-1,3-тіазолідин-2-оном

Досліджено взаємодію Pd(II) з 5-гідроксиіміно-4-іміно-1,3-тіазолідин-2-оном (ГІТО) в інтервалі рН 1,0–10,0. Встановлені оптимальні умови вольтамперометричного визначення Pd(ІІ). Розроблено нову вольтамперометричну методику визначення Pd(ІІ) за піком комплексу на фоні NaCl при рН 2,0 з межею визначення 2,0•10-7 М. В роботі представлено дослідження селективності розробленої методики. Правильність методики підтверджено при аналізі модельних розчинів та реального об’єкта (резистора СП 5-35Б).

Ізомеризація н-гексану на нікельвмісному цеоліті типу морденіту

Синтезовано зразки нікельвмісного морденіту внаслідок просочування із водних розчинів нітрату нікелю. З використанням методу низькотемпературної адсорбції/десорбції азоту та мікроімпульсної ізомеризації н-гексану вивчено пористі та каталітичні властивості. За температур 523–573 К максимальні виходи ізомерів становлять 10-12 % мас. для вмісту Ni 1–5 % мас.

Мoдифікація поверхні кремнію наноструктурами срібла золота і паладію ґальванічним заміщенням у DMSO і DMF

Наведено результати досліджень процесу осадження нанорозмірних частинок срібла, паладію та золота на поверхню кремнію в середовищі DMSO та DMF. Описано вплив молекул органічних апротонних розчинників на геометрію металевих частинок та їх розподіл на підкладці. Показано, що розчини стійких комплексів металів ([Ag(CN)2]-, [AuCl4]-) є головним чинником формування дискретних наночастинок з невеликим діапазоном за розмірами та рівномірним розподілом по поверхні підкладки, а також наноструктурних плівок.