Уперше синтезовано екологічно чисту в'яжучу речовину– полі[(триметокси)4-вінілфенетил)]силан за допомогою реакції алкілування Фріделя-Крафтса, яку проводили взаємодією полістирену з вінілтриметоксисиланом у присутності безводного AlCl3. Синтезований полімер було ідентифіковано за допомогою 1H, 13C, 1H COSY ЯМР іFTIR спектроскопії.
Сьогодні отримання екологічно чистих деревинних композиційних матеріалів є одним із головних завдань. Карбамідо-, феноло- і меламіноформальдегідні смоли, які використовують сьогодні, шкідливі для організму людини і мають тривалу дію. Тому заміна цих та інших смол безпечними в’яжучими речовинами є однією з головних проблем.
Поліфенілфосфонат, що містить 4,4'-дигідроксибензофенон, синтезований як антипірен. Виявлено домішки, які можуть погіршити його властивості та термостійкість. Запропоновано очищення на основі екстракції води та гексану, внаслідок якого домішки, особливо P–Cl групи, успішно видалені без пошкодження полімеру.
Розроблено склади і синтезовано легкотопке скло в системі PbO-ZnO-B2O3 та Na2O-P2O5-MoO3. Встановлено вплив хімічного складу скла на температуру розмʼякшення і зміну зовнішнього вигляду під час нагрівання. Одержано полімерний композиційний матеріал на основі поліпропілену з різним вмістом наповнювача – порошку скла. Визначено теплофізичні властивості композитів. Введення до складу поліпропілену порошку скла призводить до порушення однорідності структури матеріалу.