Розглянуто питання застосування Російською Федерацією проти України засобів та методів інформаційно-психологічного впливу, досліджено причини недостатнього супротиву цим діям, запропоновано конкретні підходи щодо захисту вітчизняного інформаційного поля.
Розкрито поняття інформаційної війни, форми і види інформаційних війн, їх дію проти України. На конкретних прикладах висвітлено дію інформації та пропаганди на різні сфери та верстви українського суспільства, протидію їх наступу.
Анотація. За лексемами агресії і нетолерантності постає воля комунікантів і «своє» розуміння моральних цінностей та принципів, як і поняття свободи спілкування та справедливості. Рівень свідомості реципієнта, мовця – неоднаковий: він регулює максималізацію або мінімалізацію добору комунікативних засобів. Максимальний рівень некоректності висловлювань у соціальних мережах подекуди сягає правопорушень адміністративного характеру – статті 173 КУпАП.
Розглянуто прояв соціально-правової природи в такому новітньому глобалізаційному
явищі, як інформаціна війна. Доведено, що маніпулювання інформацією через
психологічний вплив на опонента давно був засобом ведення війни. Вказано, що
особливістю інформаційної війни є не тільки те, що вплив здійснюється з використанням
новітніх засобів, а й те, що це непідконтрольний ресурс, який дуже слабо піддається
правовій регламентації, тому активно застосовує неправдиву, перекручену інформацію як
Досліджено меми як експресивний риторичний ресурс у мас-медійних репрезентаціях російсько-української гібридної війни. Об’єктом розгляду є гасла й мікроцитати із 88 дискурсу російської пропаганди, що слугують для легітимації зовнішньої агресії та окупаційної політики РФ. Віддзеркалені в українському контрдискурсі як інтертекстуальний матеріал, вони використовуються у функції критичних мішеней-референцій для деконструкції фейків та знешкодження маніпулятивних програм. Загалом мережі меметичних знаків підпорядковані завданням символічної ідентифікації сторін конфлікту та їхніх завдань.