система права

У статті визначено теоретико-методологічні та практичні засади військового права як окремої галузі права та з’ясовано його місце і роль у системі права України. Визначено, що військове право є системою загальнообов’язкових норм, формально визначених правил пове дінки у військово-публічній сфері, які встановлюються, охороняються і забезпечуються держа вою та здійснюють регулювання суспільних відносин, пов’язаних із діяльністю військової організації суспільства та мають на меті забезпечення захисту держави, суверенітету, терито ріальної цілісності.

У статті визначено теоретико-методологічні та практичні засади військового права як окремої галузі права та з’ясовано його місце і роль у системі права України. Визначено, що військове право є системою загальнообов’язкових норм, формально виз- начених правил поведінки у військово-публічній сфері, які встановлюються, охоро- няються і забезпечуються державою та здійснюють регулювання суспільних відносин, пов’язаних із діяльністю військової організації суспільства та мають на меті забезпе- чення захисту держави, суверенітету, територіальної цілісності.

У статті здійснено аналіз структуралізації системи права як регулятивної основи правової системи, що формується, ґрунтуючись на правовій ідеології певної держави й водночас виступаючи нормативним базисом поведінки у сфері права. Визначено генеративну роль правової свідомості стосовно компонентного складу правової системи, що в майбутньому й забезпечує її інтегрування. У контексті останніх напрацювань правової доктрини раціональним є аналіз розумово-психологічного сприйняття розподілу права на галузі і критерії їх виокремлення, шо й обумовлює актуальність цієї наукової статті.

Україна, ставши на шлях незалежності та побудови правової держави, спрямувала
свою діяльність на формування національного права. А звідси вивчення проблем
формування та розвитку такої галузі права як соціальне забезпечення – одне з головних
завдань юридичної науки. Це зумовлено тим, що за допомогою норм цієї галузі
проходить реалізація людиною та громадянином своїх найважливіших соціальних прав.
Поряд із цим, успішне вирішення завдань правотворчої та правозастосовної діяльності в

Досліджено проблему національно-правової гармонізації інституту правосуддя в
системі інтеграційних процесів та визначено шляхи приведення національного
законодавства про інститут правосуддя відповідно до міжнародних стандартів.
Фундаментальність гармонізації законодавства України про інститут правосуддя із
міжнародними стандартами безпосередньо залежить від етапів її реалізації. Пропонуємо
виокремити такі етапи гармонізаційних процесів у сфері судоустрою та статусу суддів: