З’ясовано, що діяльність працівника юридичної професії базується на загальних моральних і морально-правових принципах гуманізму, справедливості, законності, патріотизму, незалежності, гласності та ін. В Україні, окрім професійних вимог, на законодавчому рівні закріплені етичні вимоги до адвокатської діяльності і до особи адвоката.
Статтю присвячено визначенню загальних засад організації та функціонування адвокатури в зарубіжних країнах. Особливу увагу приділено аналізу первинних, вторинних та третинних рівнів, національних та наднаціональних стандартів правового забезпечення функціонування адвокатури в ЄС. З’ясовано загальні засади організації та функціонування адвокатури Великої Британії, Німеччини, Франції, США. Окрему увагу присвячено становленню інституту адвокатури в сучасних розвинутих державах.
Ґрунтовно досліджено незалежність як домінанту адвокатського самоврядування. Актуалізується питання про місце та роль адвокатури у державі та суспільстві, ви- світлено сутнісну характеристику цього правозахисного інституту. Виокремлено струк- турні елементи, за допомогою яких забезпечується незалежність адвокатської діяльності. Проаналізовано проблеми реалізації принципу незалежності адвоката під час виконання його професійних обов’язків.
У контексті адаптації національного законодавства до міжнародних норм права
адвокатура виконує роль своєрідного індикатора істинності практичної реалізації
законодавчих ініціатив. Появу нового терміна щодо визначення напряму наукових
досліджень з проблематики адвокатури слід сприймати похвально, оскільки відтоді
дефініції “адвокатологія” та “адвокатська діяльність” аналізуються як еквівалентні,
тотожні. Дискусійне тлумачення термінології адвокатології як у наукових розвідках, так