sacred architecture

У статті розглядаються проблеми сучасних сакральних архітектурних споруд у Львові, зокрема їхні функціональні характеристики. Встановлено, що серед основних причин рідкісного відвідування літургій релігійними людьми є брак часу або небажання відвідувати храм, віддаючи перевагу іншим справам.

Запропоновано принципи проектування церковних навчальних закладів, зокрема: конфесійні та екуменічні, поліосвітні, сакральні, світські, інклюзивні, гнучкості та мобільності, поєднання традиційного та сучасного.

У статті розглядається архітектура Київської Русі кінця Х – першої половини ХІ ст. з метою визначення в ній елементів, які можна вважати основою розвитку самобутньої києворуської традиції домонгольського періоду, представленої закомарним і стовпоподібним храмом. Актуальність теми зумовлена необхідністю формулювання розвитку архітектури Київської Русі як самостійного явища, оскільки і в сучасних наукових дослідженнях залишається поширеною думка, згідно з якою вона розглядається як передісторія пізніших локальних традицій.

Статтю присвячено аналізу світлової композиції в просторі сакральних будівель спроектованих видатним французьким архітектором Ле Корбюзьє в 50-60-х роках минулого століття. Розкрито сутність методики проектування світлового середовища модерних храмів архітектора, встановлено способи та засоби формування світло-просторових композицій цих будівель.

Розглянуто архітектурні особливості будівель та просторів найбільших римо-католицьких навчальних закладів на теренах сучасної України, висвітлено та проаналізовано принципи, на основі яких формується архітектура духовного навчального закладу Римо-католицької Церкви, визначено концепцію архітектурно-планувальної організації окремих сакральних, академічних, адміністративних та господарських будівель, рекреаційних, видовищних  та спортивних просторів в межах  кампуса духовного навчального закладу РКЦ, подано практичні рекомендації проектантам.

У статті висвітлено етапи формування архітектури храмових комплексів на Тернопільщині, які сьогодні формують сакральний образ регіону. Джерела, використані у дослідженні, мають різне походження, дають дослідникам інформацію для аналізу сакральної архітектури сучасної Тернопільської області, яка може бути використана для подальших досліджень. Джерельною базою дослідження є церкви різних конфесій - православна, католицька, греко-католицька, єврейська, вірменська, а також залишки дохристиянських комплексів.

Сучасна тенденція збереження пам’яток нерухомої спадщини набрала вкрай негативного характеру, оскільки надалі залишається неврегульованою законодавча пам’ятко-охоронна діяльність держави та релігійних громад, які  стають  «власниками»  визначних  сакральних  споруд.  Для  комплексного  збереження  архітектурного  об’єкта  вкрай важливо синхронізувати багатовекторні дослідження фахівців усіх напрямів.

Висвітлено і проаналізовано історичні аспекти, сучасний стан та перспективи розвитку архітектури християнських духовно-гуманітарнихо світніх закладів в Україні, виокремлено основні фактори, які найбільше впливають на формування духовного освітнього закладу нового типу – духовно-гуманітарного мультиосвітнього центру. Сформульовано головні принципи та концепцію, на якихо снована архітектурно-планувальна організація духовно-гуманітарного мультиосвітнього центру, надано конкретні рекомендації щодо проектування духовно-гуманітарнихм ультиосвітніхцентрів в Україні