Статтю присвячено аналізу світлової композиції в просторі сакральних будівель спроектованих видатним французьким архітектором Ле Корбюзьє в 50-60-х роках минулого століття. Розкрито сутність методики проектування світлового середовища модерних храмів архітектора, встановлено способи та засоби формування світло-просторових композицій цих будівель.
Розглянуто архітектурні особливості будівель та просторів найбільших римо-католицьких навчальних закладів на теренах сучасної України, висвітлено та проаналізовано принципи, на основі яких формується архітектура духовного навчального закладу Римо-католицької Церкви, визначено концепцію архітектурно-планувальної організації окремих сакральних, академічних, адміністративних та господарських будівель, рекреаційних, видовищних та спортивних просторів в межах кампуса духовного навчального закладу РКЦ, подано практичні рекомендації проектантам.
У статті висвітлено етапи формування архітектури храмових комплексів на Тернопільщині, які сьогодні формують сакральний образ регіону. Джерела, використані у дослідженні, мають різне походження, дають дослідникам інформацію для аналізу сакральної архітектури сучасної Тернопільської області, яка може бути використана для подальших досліджень. Джерельною базою дослідження є церкви різних конфесій - православна, католицька, греко-католицька, єврейська, вірменська, а також залишки дохристиянських комплексів.
Сучасна тенденція збереження пам’яток нерухомої спадщини набрала вкрай негативного характеру, оскільки надалі залишається неврегульованою законодавча пам’ятко-охоронна діяльність держави та релігійних громад, які стають «власниками» визначних сакральних споруд. Для комплексного збереження архітектурного об’єкта вкрай важливо синхронізувати багатовекторні дослідження фахівців усіх напрямів.
Висвітлено і проаналізовано історичні аспекти, сучасний стан та перспективи розвитку архітектури християнських духовно-гуманітарнихо світніх закладів в Україні, виокремлено основні фактори, які найбільше впливають на формування духовного освітнього закладу нового типу – духовно-гуманітарного мультиосвітнього центру. Сформульовано головні принципи та концепцію, на якихо снована архітектурно-планувальна організація духовно-гуманітарного мультиосвітнього центру, надано конкретні рекомендації щодо проектування духовно-гуманітарнихм ультиосвітніхцентрів в Україні