Розглядається роль дерев'яної храмової архітектури в структурі формування міських просторів міста Львова в історичному аспекті. Перелічені деякі приклади давніх дерев'яних храмів Львова (церков і костелів) на його передмістях, і їх пізніша доля у післявоєнний час (40-60-т рр. ХХ ст.). Розглядаються новітні дерев'яні храми Львова і їх роль та значення у формуванні вже існуючих міських просторів забудови.
Встановлено, що сакральна дерев’яна архітектура українців Карпат, у формах і символах якої горяни виявили і зберегли загальноукраїнську спільність та яскраву регіональну специфіку, є історичним феноменом і найвищим виразом народної традиційної будівельної культури.
Дослідження показали, що в місцях, де зустрічається східний тип церкви із західним, відбувається синтез архітектурно-конструктивних рішень, який дає нові типи церков. Поява нових типів на українській етнічній території залежить від часу і місця такої зустрічі.