норми адміністративного права

           Актуальність дослідження полягає в тому, що Україна серед засад закріплених в Конституції, передбачає обов’язок держави щодо захисту людини, її життя, здоров’я, честі, гідності і недоторканності в суспільному житті. Притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбачає застосування стягнень, які за своїм наповненням є мірою, що визначає вид і розмір відновлення та /або відшкодування за наслідки вчинених протиправних дій чи бездіяльності.

У статті досліджується проблема ефективності механізму цілепокладання норм адміністративного права через призму визначення його критеріїв і показників. Наголошено, що питання розробки методології їх визначення тривалий час залишалося недостатньо дослідженим, що негативно впливало як на правотворчий процес, так і на практику діяльності органів публічної влади. Встановлено, що науковці здебільшого зосереджували увагу на загальних аспектах ефективності права або його реалізації, залишаючи поза увагою первинний етап – формування цілей правового регулювання.

Досліджено проблеми застосування норм адміністративного права та механізм їх
реалізації. Зазначено, що процес реалізації норм адміністративного права неминуче
супроводжується своєрідними елементами, зокрема такими, як діагностика, моніторинг,
експертиза з боку органів виконавчої влади. Метою їхньої діяльності є найповніше
втілення у життя норм адміністративного права. Саме в такій взаємодії держави й особи
у сфері виконавчої влади знаходить вияв ефективне функціонування механізму