нормативно-правовий акт

Анотація. Сьогодні, міжнародний досвід свідчить, що одним із основних суб’єктів нормотворчої діяльності в розвинутих демократичних країнах є Міністерство юстиції, яке в силу своєї фахової спрямованості щоденно має справу з нормативно-правовими актами всіх рівнів та шляхом проведення правової експертизи виявляє недоліки проектів актів, попереджає прийняття незаконних норм, а також виконує значний обсяг законопроектних робіт.  В процесах нормотворчої діяльності в Україні важливу роль відіграє Міністерство юстиції України.

Проаналізовано основні підходи до визначення змісту понять «державний контроль» і «державний нагляд» у вітчизняній науці державного управління і у юридичній науці, розкрито їх трактування в окремих нормативно-правових актах. Виявлено основні відмінності між контролем і наглядом як складовими контрольної функції державного управління та показано основні підходи у їх юридичному тлумаченні. Доведено, що найважливішими напрямами застосування контрольної функції державного управління в Україні є контроль і нагляд.

Метою дослідження є розкрити особливості юридичної техніки підзаконної правотворчості. Використані, перш за все, принципи і прийоми формально-логічної методології. Широке застосування отримали елементи структурно-функціонального підходу. Так, виявлення міжгалузевих зв’язків у підзаконній правотворчості побудоване на функціональній природі права в цілому і регулятивних засобах підзаконних нормативно-правових актів зокрема.