Практичні аспекти нормотворчості щодо актів органів місцевого самоврядування на прикладі Польщі та України

Анотація. Сьогодні, міжнародний досвід свідчить, що одним із основних суб’єктів нормотворчої діяльності в розвинутих демократичних країнах є Міністерство юстиції, яке в силу своєї фахової спрямованості щоденно має справу з нормативно-правовими актами всіх рівнів та шляхом проведення правової експертизи виявляє недоліки проектів актів, попереджає прийняття незаконних норм, а також виконує значний обсяг законопроектних робіт.  В процесах нормотворчої діяльності в Україні важливу роль відіграє Міністерство юстиції України. Указом Президента України від 26 листопада 2003 року № 1348 "Про поліпшення організації законопроектної діяльності" з січня 2006 року на Міністерство юстиції покладено функції головного розробника всіх законопроектів, що вносяться Президентом України та Кабінетом Міністрів на розгляд Верховної Ради.

Однак, окрім покладених функцій на Мін’юст, законодовець До 2023 року органи державної влади та органи місцевого самоврядування слідували методичним вказівкам прийнятим Міністерством юстиції України під назвою “Методичні рекомендації щодо розроблення проектів законів та дотримання вимог нормопроектної техніки”. Під вимогами поставлені перед Україною, як держави, яка закріпила курс  європейської інтеграції та адаптації національного законодавства згідно права ЄС (acquis ЄС) змусила прийняти закон України “Про нормотворчу діяльність”. Згідно нього, техніка нормопроектування - це сукупність техніко-правових засобів, способів, прийомів та методів, за допомогою яких створюється проект нормативно-правового акта. "Україна вперше за 32 роки отримала "закон про закони". - зазначив спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук. На відмінну від України, в Польщі 2002 році було прийнято підзаконно-нормативний правовий акт, який до цього часу регулює вимоги до нормативних актів в цій державі.