музеєфікація

Культура та конфлікти завжди переплетені протягом усієї історії людства. Під час збройних протистоянь відбувається навмисне націлювання на об’єкти культурної спадщини. Метою агресора є не тільки окупація земель, але й насадження іншої ідеології, стирання історичної пам’яті. Оскільки культурна спадщина є складовою культурної ідентичності, її також можуть безпосередньо атакувати з ідеологічних причин, як це можемо спостерігати в Україні.

В статті досліджуються сучасні практики музеєфікації історичних
фортифікацій, що перетворюють пам’ятки фортифікаційної архітектури на
виразні, атрактивні об’єкти показу, здатні ставати ресурсом розвитку територій та
локацією для культурно-креативних індустрій.
Для дослідження було обрано Татранський регіон в Словаччині, оскільки зараз
тут відбуваються відповідні процеси управління культурною спадщиною з
перетворення пам’яток з баласту на актив через використання в туризмі, проектній