Ця стаття представляє підхід до 3D-моделювання для розробки безпілотних літальних апаратів (БПЛА), спрямований на підвищення доступності БПЛА в Україні. За допомогою САПР (систем автоматизованого проєктування), зокрема SolidWorks, був створений прототип, заснований на літаку F-15, після чого були виконані обробка на верстаті з ЧПК (числовим програмним керуванням) та використані композитні матеріали для легкого каркасу.
Технологічні досягнення у сфері електроніки, такі як мініатюрні електромеханічні прилади і невеликі потужні електродвигуни, дозволили розробити невеликі і легкі пристрої – безпілотні літальні апарати. Останнім часом цивільні безпілотні літальні апарати починають стрімко набирати популярність. Безсумнівно, у майбутньому використання БПЛА буде використовуватися для багатьох служб.
Вітрова енергетика є одним із найважливіших та найперспективніших джерел екологічно чистої відновлювальної енергії. Для підвищення надійності та безпечності експлуатації вітрових турбін, а також для зниження витрат через технічне обслуговування та простої у неробочому стані, необхідно застосовувати сучасні методи моніторингу стану великогабаритних та високонавантажених деталей вітрових електростанцій з використанням інформаційних технологій. Розглянуто основні види дефектів та їхню класифікацію.
Дослідження було спрямоване на розробку моделі геоїда з використанням технології безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Для цього використано БПЛА для отримання зображень досліджуваної території з висоти 150 м із роздільною здатністю на Землі 4,19 см. Всього отримано 3737 зображень, які охоплюють площу 725,804 га. Існуючі еліпсоїдні та ортометричні висоти були використані для географічної прив’язки отриманих зображень. Для аналізу використано 35 точок, з яких 20 точок визначено як наземні контрольні точки (GCP), а решта 15 точок – контрольні точки (CPs).
Автоматичні системи контролю мобільними роботам досягають більшої ефективності за рахунок використання робастних алгоритмів навігації на основі оптичних датчиків, які формують тривимірну карту навколо об’єкту керування. Робота таких алгоритмів, зазвичай, призначена для: детектування ключових об’єктів навколишнього середовища; пошуку попередньо визначених об’єктів для релокації власного положення робота. Для вирішення проблеми детектування об’єктів з хмар точок існує багато різних підходів, але більшість з них мають високу обчислювальну складність.
Метою роботи є дослідження точності побудови ЦМР прируслових територій із використанням матеріалів БПЛА. Одним із важливих питань гідрологічного моделювання затоплень є високоточне створення ЦМР. За складного типу рельєфу, який пов’язаний із меандруванням русла річки, запропоновано для створення ЦМР використовувати знімання з БПЛА.
The research concerns the methods of UAV group control in networks with duplex communication between nodes built on the "client-server" architecture. Such systems belong to self-organized networks with variable topology. It is important to study the allowable parameters of deviation from the task in the management of a group of UAVs and analysis of the network topology for the group flighting. The network was optimized according to the Ant Colony algorithm ACO.