БПЛА

Проведено формалізацію математичних моделей спотворень цифрових зображень, що виникають при аерофотозйомці з бортових систем безпілотних літальних апаратів та істотно впливають на точність і достовірність алгоритмів автоматизованого виявлення й класифікації візуальних об’єктів у складному зовнішньому середовищі. Запропоновано узагальнену схему класифікації спотворень, яка враховує джерела їх виникнення та розподіляє дефекти на апаратно-оптичні, динамічні та зовнішні фактори, що зумовлюють структурну нестабільність вхідних фотоданих.

У статті представлено комплексне дослідження застосування технології програмно-визначуваного радіо (SDR) як ефективного інструменту для виявлення радіочастотної активності, пов’язаної з роботою безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Дослідження зосереджене не лише на загальних принципах роботи SDR, але й на практичній реалізації алгоритмів та методів, спрямованих на підвищення ефективності детектування сигналів БПЛА в умовах складного та динамічного радіоелектронного середовища.

Наведено концепцію програмно-апаратного комплексу для виявлення та знешкодження безпілотних літальних апаратів (БПЛА) за допомогою дронів- перехоплювачів. Запропонована система використовує пасивні радари, які поєднують різні фізичні принципи виявлення, такі як акустичний, радіо- та оптичний. Отримані дані об’єднуються для точного визначення координат цілі у повітряному просторі. Розрахунки координат цілі виконуються на основі геометричних моделей сфери та сфероїда, що забезпечують похибку не більше ніж 0,3%.

Досліджено особливості побудови і застосування криптографічних протоколів захисту безпілотних літальних апаратів (БПЛА) від кібератак.
Сьогодні ми є свідками унікального швидкого розвитку БПЛА військового призначення. Очевидно, такий розвиток БПЛА військового призначення зумовлений визначальним впливом характеристик бойових БПЛА і результатів їх (БПЛА) застосування (проаналізованих, задокументованих і усвідомлених) на результати реальних бойових дій.

Технологічні досягнення у сфері електроніки, такі як мініатюрні електромеханічні прилади і невеликі потужні електродвигуни, дозволили розробити невеликі і легкі пристрої – безпілотні літальні апарати. Останнім часом  цивільні безпілотні літальні  апарати  починають стрімко набирати популярність. Безсумнівно, у майбутньому використання БПЛА буде використовуватися для багатьох служб.

Вітрова енергетика є одним із найважливіших та найперспективніших джерел екологічно чистої відновлювальної енергії. Для підвищення надійності та безпечності експлуатації вітрових турбін, а також для зниження витрат через технічне обслуговування та простої у неробочому стані, необхідно застосовувати сучасні методи моніторингу стану великогабаритних та високонавантажених деталей вітрових електростанцій з використанням інформаційних технологій. Розглянуто основні види дефектів та їхню класифікацію.

Дослідження було спрямоване на розробку моделі геоїда з використанням технології безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Для цього використано БПЛА для отримання зображень досліджуваної території з висоти 150 м із роздільною здатністю на Землі 4,19 см. Всього отримано 3737 зображень, які охоплюють площу 725,804 га. Існуючі еліпсоїдні та ортометричні висоти були використані для географічної прив’язки отриманих зображень. Для аналізу використано 35 точок, з яких 20 точок визначено як наземні контрольні точки (GCP), а решта 15 точок – контрольні точки (CPs).

Автоматичні системи контролю мобільними роботам досягають більшої ефективності за рахунок використання робастних алгоритмів навігації на основі оптичних датчиків, які формують тривимірну карту навколо об’єкту керування. Робота таких алгоритмів, зазвичай, призначена для: детектування ключових об’єктів навколишнього середовища; пошуку попередньо визначених об’єктів для релокації власного положення робота. Для вирішення проблеми детектування об’єктів з хмар точок існує багато різних підходів, але більшість з них мають високу обчислювальну складність.

Метою роботи є дослідження точності побудови ЦМР прируслових територій із використанням матеріалів БПЛА. Одним із важливих питань гідрологічного моделювання затоплень є високоточне створення ЦМР. За складного типу рельєфу, який пов’язаний із меандруванням русла річки, запропоновано для створення ЦМР використовувати знімання з БПЛА.