проєктування

У статті автори проаналізували сучасний стан досліджень у галузі емоційного аналізу україномовного контенту для систем інтелектуального аналізу даних. Проаналізовано основні методи та підходи до вирішення проблеми. Також розглянуто основні алгоритми машинного навчання для аналізу текстового контенту. В результаті аналізу визначено основні методи і підходи, які можна використати для аналізу саме української мови, та здійснено їх класифікацію. Подальшим етапом стало проєктування функціональності системи з використанням структурного підходу.

Розглянуто проблематику трансформації уявлень про архітектурну форму в умовах метавсесвітнього простору. Розглянуто чинники, які, у цьому зв’язку, впливають на зміну пріоритетів проєктування. Простежено зв’язок нової архітектурної мови, що виникає, із світоглядом деконструктивізму та постмодернізму.

Розглянуто проблематику впливу європейської політики згуртованості (cohesion policy) на підходи до вирішення урбаністичного середовища та оцінку його якості. Проаналізовано ряд параметрів, які визначають різні аспекти трансформації міського простору в контексті політики згуртованості. Надано оцінку вже існуючого досвіду інтерпретації громадських зон, як у контексті функціональної ефективності, так і з огляду на їх естетичну вартість. Окреслено напрямки стратегії згуртованості, які впливають на зміни ціннісних уявлень про міський простір.

В статті висвітлено проблеми розвитку інноваційного потенціалу промислових підприємств як теоретичного так і практичного спрямування. Основну увагу зосереджено на розумінні сутності і змістовому наповненні поняття “інноваційний потенціал промислового підприємства”. Розроблено стратегічну карту розвитку інноваційного потенціалу промислових підприємств з метою зорієнтувати їх менеджмент на розробку і реалізацію стратегічних, тактичних і оперативних програм і проєктів та відповідних заходів, які спрямовані на модернізацію діючих виробництв.