Старостинський замок

На основі аналізу історичних першоджерел і давніх планів розглядається проблема ідентифікації й функційних особливостей оборонних споруд, фортифікаційних укріплень, цивільних, сакральних і господарських будівель на території Галицького замку впродовж доби його активного використання як оборонної цитаделі, економіко-адміністративного центру й осередку правосуддя. Отримані результати аналізу обраних 15-ти важливіших об’єктів дозволять повністю ідентифікувати сім з них та уточнити локалізацію решти восьми.

У статті досліджено архітектурні особливості міста-фортеці Калуш –  одного із найдавніших міст Західної України, розташованого в Івано-Франківській області. З наданням магдебурзького права в XVI столітті Калуш став важливим торговельним і культурним центром із великим оборонним потенціалом: укріплене місто-фортеця ХVІ ст. було закладено як ідеальне, з регулярним плануванням та Старостинським замком. Проте архітектурно-містобудівна спадщина цього періоду майже не проглядається в сучасній забудові.

У статті вводяться до наукового обігу матеріали архітектурно-археологічного перетину оборонного рову Старостинського замку ХІV−ХVІІІ ст. в місті Галич Івано-Франківської області. Детально описано стратиграфію розвідкової траншеї.

Викладено останні результати дослідження літературних джерел та проведених авторами натурних обстежень території замку у Рогатині. Як відомо, м. Рогатин Івано-Франківської області належить до найстаріших міст Західної України. Ще в 1415 р. місто отримало магдебурзьке право, що дало потенціал для інтенсивнішого розвитку поселення. Планувальна структура міста зазнала певних трансформацій з плином часу, проте розташування основних об’єктів міста, таких як церкви, костели, ринкова площа, земляні фортифікації та замок, залишились незмінними.