АРХІТЕКТУРНО-АРХЕОЛОГІЧНА РОЗВІДКА НА СТАРОСТИНСЬКОМУ ЗАМКУ В ГАЛИЧІ

1
Інститут Українознавства НАНУ, кафедра архітектури та реставрації НУЛП

У статті вводяться до наукового обігу матеріали архітектурно-археологічного перетину оборонного рову Старостинського замку ХІV−ХVІІІ ст. в місті Галич Івано-Франківської області. Детально описано стратиграфію розвідкової траншеї. Серед виявлених нерухомих об’єктів виділено насип валу, дворядний частокіл, залишки внутрішнього замощення, підвалини оборонних стін зрубно-каркасної дерев’яно-земляної конструкції, кам’яний мур з дренажним отвором. Хронологія археологічних комплексів опирається на відносно вузько датовані рухомі артефакти: втульчаті наконечники арбалетних стріл ХІV−ХV cт.; миско- та горшко-подібні кахлі ХV ст.; фрагменти ужиткової кераміки, коробчастих кахель, готичної брускової цегли ХVІ ст.;архітектурні деталі, будівельна кераміка, вироби із заліза, скла ХVІІ−ХVІІІ ст.; а також матеріали ХІХ−ХХ ст. Знахідки княжої доби ХІ − 1 пол. ХІV ст. та періоду раннього заліза Х−VІ ст. до н.е. виявлено у перевідкладеному стані. Вивчення Старостинського замку в історичному аспекті дає змогу ідентифікувати у стратиграфічній колонці сім визначених будівельних періодів розвитку пізньосередньовічних та ранньомодерних укріплень. На підставі результатів архітектурно-археологічних досліджень виконано низку гіпотетичних реконструкцій розвитку дерев’яно-земляних і мурованих фортифікацій південного прясла Старостинського замку. Аналіз стратиграфічних розрізів та загальної урбаністичної ситуації спонукає автора до висунення гіпотези про можливу локацію тут в’їзду на замок у ХІV−ХV ст. Археологічний розвідковий перетин лінії укріплень демонструє складну і ще мало зрозумілу історію розвитку фортифікації Галицького замку над Дністром. Він засвідчує багатообіцяючу перспективу як подальших ретельних археологічних студій, так і вдумливого збереження та використання архітектурно-археологічної спадщини унікального комплексу в майбутньому.

Archiwum Glowne Akt Dawnych w Warszawie. Archiwum Skarbu Koronnego. Zespół nr 7. 4: Inwentarze Starostw, 1495–1795. Sygn. 79 [H. 1]: Inwentarz, Regestra starostwa halickiego i kołomyjskiego, woj. ruskie, ziemia halicka (1534–1582). K. 96-99. 

Baliński M., Lipiński T., 1845. Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym opisana. Warszawa: S. Orgelbrand, s. 696-697.

Czołowski A., 1892. Dawne zamki i twierdze na Rusi Halickiej. Teka Konserwatorska. T. I. Lwów, s.18-20.

Czołowski A., 1939. Tatarzy w Karpatach w 1594 r. Epizod z najazdów tatarskich na Polskę. Złoty Szlak. R.1. Z. 4. Stanisławów, s.16-18.

Dąbkowski P., 1925. Wędrówki rodzin szlacheckich. Karta z dziejów szlachty halickiej. Odbitka z “Księgi pamiątkowej ku czci Oswalda Balzera”. T. 1-2. Lwów, s.184-185, 198-199.

Halicz nad Dniestrem. 1871. Tygodnik ilustrowany. T. 8. Lwów, s.279.

Lauda sejmikowe halickie 1575−1695. AGZ. Lwów, 1931. T. 24. № 149. S. 270. P. 7.

Lustracja wojewód­stwa ruskiego 1661−1665. Cz. 3: Ziemia halicka i chełmska. Wrocław, 1976. s.3.

Mańkowski T., 1933/4. Plany zamków Halicza i Przemysla. Biuletyn Historii sztuki. R. II. Lwów, s.290.

Siarczyński F. 1825−1829. Słow­nik historyczno-sta­tystycznyo-geogra­ficzny królestwa Ga­licyi. T. II. Lwów, s.222.

Spieralski Z., 1962. Kampa­nia Obertynska 1531 roku. Warszawa, s.113.

Szaraniewicz I., 1883. Trzy opisy historyczne staroksiążęncego grodu Halicza w roku 1860, 1880, 1882. Lwów, s.5.

Атлас українських історичних міст2018 Том 2: Галич. Наук. ред. М. Капраль. Львів, 2018. 54 с. + 11 оригінальних карт, 7 карт-реконструкцій, 8 видів міста.

Вечерський В., 2011. Фортеці й замки України. Київ, с.511–514.

Гончаров В., 1955. Археологічні дослідження древнього Галича в 1951 році. Археологічні пам’ятки УРСР, V. Київ, с.22−31.

Ґощинський А., 2016. Галицький замок у світлі інвентарю 1767 р. Галич: збірник наукових праць / за ред. М. Волощука1. Івано-Франківськ, с.137-147.

Добрянський В., 2014. До питання хронології спорудження та зведення споруд Чортківського замку. Попередні результати досліджень. Археологія і фортифікація України. Кам'янець-Подільський, с. 273−275.

Капраль М., Стасюк А., 2022. Інвентар Галицького замку 1582 р. ГаличЗбірник наукових праць / за ред. А. Стасюка. Вип. 7. Івано-Франківськ, с.143−164.

Креховецький І., 2021. Історія та нові археологічні дослідження Галицького замку. Межибіж. Науковий вісник з проблем регіональної історії та пам’яткознавства, 1–2Матеріали Археологічних читань в Державному історико-культурному заповіднику «Межибіж» 2016–2020 рр., с.112‑117.

Лукомський Ю., 1992. Звіт Архітектурного загону Галицької архітектурно-археологічної експедиції (ГААЕ) про польові дослідження у 1991 р. Науковий архів відділу Археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук України. Львів, 97 арк.

Лукомський Ю., 1995. Звіт Архітектурного загону ГААЕ про польові дослідження у 1993–94 рр. Науковий архів відділу Археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук України. Львів, 49 арк. 

Лукомський Ю., 1998. Звіт Галицької рятівної археологічно-архітектурної експедиції про результати польових досліджень на території Старостинського замку в місті Галич у 1997 р. Книга І. Науковий архів відділу Археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук України. Львів, 86 арк.

Лукомський, Ю., 2022. До концепції вивчення архітектурно-археологічного комплексу Замкова гора у Галичі над Дністром. ГаличЗбірник наукових праць / за ред. А. Стасюка, 7. Івано-Франківськ: Лілея НВ, с.35-60.

Мельник Н., 1998. Замкова гора. Дністрова хвиля. 10.09. Галич, с.3.

Мельничук О., 2011. Археологічні дослідження на території Галицького замку у 2004, 2006 роках. Замки України: дослідження, збереження, використання. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Галич, 3 листопада 2011 р. Галич, с.182‑185.

Оприск В., 1998. Галицька твердиня над Дністром. Галицька Брама, 9. Львів, с.12.

Сіреджук П., 2016. Замок у Галичі. Етнокультурна спадщина Прикарпаття: матеріали Всеукр. наук. конф. Етнокультурна спадщина Прикарпаття (на пошану М. Паньківа з нагоди його 75-річчя), м. Івано-Франківськ, 4 грудня 2015 р. / наук. ред. А. Королько. Івано-Франківськ, с.304‑321.

Стасюк А., 2010. Обороноздатність Галича. Воєнна історія Галичини та Закарпаття. Науковий збірник. Матеріали всеукраїнської наукової конференції. Київ, с.53.

Строцень Л., 2012. Археологічні дослідження замків Тернопілля. Волино-Подільські археологічні студії, ІІІ. Пам’яті Ю. М. Малєєва (1941–2006). Луцьк, с.192-196.

Терський С., 2009.Дерев’яні шляхетські замки Волині. Od Zborowa do NATO (1649−2009) / red. M. Franc, K. Pletkiewicz. Toruń, s.44-51.

Терський С., Омельчук Б., 2016. Археологія замчищ Західної України: історія та перспективи дослідження. Historical and Cultural Studies Vol. 3, No. 1, 

Трусов О. А., 1988. Памятники монументального зодчества Белоруссии ХІ‑ХVІІ вв.: Архитектурно-археологический анализ. Минск, 160 с.

Федунків З., 2013. Галицький замок. Івано-Франківськ: Нова Зоря, 183 с. 

Федунків З., 2018. Галицький Старостинський замок: реконструкція будівельних періодів. Атлас українських історичних міст. Том 2: Галич / наук. ред. М. Капраль. Львів, с.19-26.

Федунків З., 2020. Оборонна архітектура Галича над Дністром. Івано-Франківськ, 367 c.

ЦДІАУЛ, ф. 5, оп. 1, спр. 291, с. 697.