екологічні права

Стаття присвячена дослідженню світових та вітчизняних тенденцій спеціалізації уповноваженого у сфері захисту довкіллєвих прав, а також потребі та можливості впровадження цього інституційного механізму захисту довкіллєвих прав в Україні.

У статті авторка вивчає зарубіжний досвід створення та функціонування інституту омбудсмана у довкіллєвій сфері, розглядає позиції науковців стосовно перспективи запровадження відповідної посади в Україні.

У статті визначено та проаналізовано міжнародні стандарти становлення екологічних обов’язків людини і громадянина, зокрема передумови та умови їх становлення, основні етапи їх розвитку та особливості закріплення на законодавчому рівні. З’ясовано, що інститут екологічних обов’язків як цілісне утворення характеризується єдністю змісту, яка виражається в загальних положеннях, правових принципах або сукупності використовуваних правових понять, єдності правового режиму регульованих суспільних відносин.

У статті розкрито теоретико-концептуальні виміри, сутнісні характеристики, пред- метну визначеність сучасної екологічної свідомості як філософсько-правового феномена. У межах концептуалізації екологічної свідомості узагальнено характеристику цього філософсько-правового феномена а саме те, що екологічна свідомість є продуктом самовизначеності людини в світі, а відтак являє собою форму сучасної суспільної свідомості, відіграючи в останній все важливішу роль.