У статті розкрито теоретико-концептуальні виміри, сутнісні характеристики, пред- метну визначеність сучасної екологічної свідомості як філософсько-правового феномена. У межах концептуалізації екологічної свідомості узагальнено характеристику цього філософсько-правового феномена а саме те, що екологічна свідомість є продуктом самовизначеності людини в світі, а відтак являє собою форму сучасної суспільної свідомості, відіграючи в останній все важливішу роль. Концептуальний характер визначення сутності екологічної свідомості перебуває в площині розгляду її як усталеної та усвідомленої системи уявлень про стан природного довкілля, індивідуальну або колективну здатність до адекватного розуміння органічного зв’язку між людиною та природою і використання еколого-правових знань і переконань у всіх сферах прак-
тичної діяльності.
Доведено, що екологічна свідомість являє собою продукт самовизначеності
людини в світі, є важливим суб’єктивним фактором раціоналізації соціоприродної вза- ємодії, дієвим фактором забезпечення сталого розвитку суспільства. Тому показником формування ефективної екологічної свідомості є як правові знання про природне середовище, так і активні дії, спрямовані на його збереження.
1. Ky`sel`ov M. (2005). Ekologichna svidomist` yak fenomen osvityans`kogo procesu. [Ecological consciousness as a phenomenon of the educational process.]. Filosofs`ka dumka. No. 2. Р. 130–149 [in Ukrainian].
2. Ky`sel`ov M. M. (2003). Konceptual`ni vy`miry` ekologichnoyi svidomosti. [Conceptual dimensions of ecological consciousness.]. Kyiv: Parapan Publ. 312 р [in Ukrainian].
3. Panov V. I. (2000). O predmete psikhologii ekologicheskogo soznaniya. [On the subject of psychology of ecological consciousness.]. Prikladnaya psikhologiya. No. 6. Р. 1–15 [in Russian].
4. Lebid` S. G. (2001). Formuvannya ekologichnoyi kul`tury` v uchniv 7 – 11 klasiv u procesi vy`vchennya kursu ekologiyi. [Formation of ecological culture in students of 7–11 grades in the process of studying the course of ecology]. Аvtoref. dy`s... kand. ped. nauk: 13.00.07.; Pivdennoukrayins`ky`j derzhavny`j pedagogichny`j un-t im. K. D. Ushy`ns`kogo. Odesa. 19 р [in Ukrainian].
5. Deryabo S. D. Yasvin V. A. (1996). Ekologicheskaya pedagogika i psikhologiya. [Ecological pedagogy and psychology]. Rostov na Donu: “Feniks” Publ. 480 р. [in Russian].
6. Mameshy`na O. S. (2004). Psy`xologichni umovy` rozvy`tku ekologichnoyi svidomosti starshoklasny`kiv u sy`stemi pozashkil`noyi osvity`. [Psychological conditions for the development of environmental consciousness of high school students in the system of extracurricular education]. Аvtoref. dy`s...kand. psy`x. nauk: 19.00.07; Insty`tut pedagogiky` i psy`xologiyi profesional`noyi osvity` APN Ukrayiny`. Kyiv. 25 p [in Ukrainian].
7. Bojko I. I. (2013). Konceptual`ni vy`miry` ekologichnoyi svidomosti. [Conceptual dimensions of ecological consciousness]. Bioresursy` i pry`rodokory`stuvannya. T. 5. No. 1–2. P. 161–168 [in Ukrainian].
84
Філософсько-правові виміри екологічної культури
8. Bell M. (1998). An Invitation to Environmental Sociology. London: New Delhi, 1998. 342 p. [in English].
9. Gardashuk T. V. (2001). Suchasny`j ekologizm: teorety`chni zasady` ta prakty`chni implikaciyi. [Modern ecology: theoretical principles and practical implications]. Prakty`chna filosofiya. No. 1. P. 146–157 [in Ukrainian].
10. Dobson A. (1995). The Green Political Thought. London; New York: Routledge. 225 p. [in English].
11. Kolbasov O. S. (2000). Zaveshchaniye ekologam. [Testament to environmentalists.]. Zhurnal rossiyskogo prava. No. 5/6. P. 89–90 [in russian].