мислення

Новаторська праця Емі Кайнд «Уява та креативне мислення», опублікована Кембриджським університетом, досліджує складний зв’язок між уявою та процесами творчого мислення. Це дослідження забезпечує комплексне та ґрунтовне дослідження фундаментального впливу уяви на людське пізнання. Заглиблюючись у складність цієї фундаментальної когнітивної здатності, авторка пропонує розглянути цінне джерело творчості.

У рецензії розглянуто монографію українського дослідника В. Козловського “Кантова антропологія”. Автор монографії здійснює глибокий і фундаментальний аналіз антропологічної тематики німецького філософа Імануеля Канта. У монографії представлено оригінальний підхід до відкриття візії людини у філософії І. Канта не лише у творах присвячених природі та сутності людини. Український дослідник загалом відкриває усі можливі моделі людини явно чи приховано представлені у тематично відмінних філософських працях І. Канта.

Подано огляд книжки “Gaming AI” відомого американського автора, економіста і співзасновника Discovery Institute, Джорджа Ґілдера, в якій він доводить, що Штучний Інтелект (ШІ) не може мислити, як людина, але може змінювати умови праці і саму працю людини, її заняття. Тому він очікує, що у майбутньому ШІ контролюватиметься людиною у тих видах роботи, які є рутинними й механічними, а також допомагатиме їй у творчій роботі та навіть створювати нові творчі заняття. 

Стаття Казимира Твардовського „Про ясний і неясний філософський стиль” вважається одним з маніфестів Львівсько-Варшавської школи: ясність вираження думок була одним із методологічних чинників цієї школи. З огляду на деякі фрагменти цієї статті Казимира Твардовського часто вважають філософом, який доводив, що людина може мислити лише словами. У даній же статті погляди Казимира Твардовського на співвідношення мислення та мовлення розглядаються через призму менш відомих творів польського філософа та з використанням деяких теоретичних розрізнень.

The development of logical knowledge in Ukraine is based on the work of Professor of
the Kyiv-Mohylyanska Academy, a well-known figure in the Ukrainian spiritual culture of the
late XVII – first half of the XVIII century. The structure, problems and terminology of the
course “Logic” by F. Prokopovich are analyzed.

Проаналізовано філософсько-антропологічні позиції Декарта та Паскаля у контексті гострих проблем сучасної філософської антропології. Автори висловлюють переконання в тому, що їхні ідеї дають змогу краще зрозуміти сутність сучасної антропологічної кризи та осмислити можливі способи протистояння сучасним тенденціям перетворення людини на постлюдину. Використано методи компаративістики та історико-філософської аналітики. Перспективи подальшого дослідження теми пов’язані з поглибленим вивченням зав’язків людського організму з духовними явищами і процесами.

У статті правове пізнання аналізується як правова категорія, що відображає сам
процес, і водночас результат цілеспрямованого пізнання права. Розглянуто гносео-
логічний аспект праворозуміння, що розкривається у свідомому прагненні суб’єкта сфор-
мувати і виявити своє ставлення до правових норм у конкретній поведінці та діяльності.
Здійснено загальнотеоретичний аналіз концептуальних основ методології правового
пізнання, охарактеризовано основні наукові методи дослідження сутності та особливостей

Проаналізовано дефініцію права та його розуміння у різних правових школах.
Встановлено головні чинники та фактори, що вплинули на процес виникнення та
формування права. Звернуто увагу на проблему визначення сутності права, його змісту.
Виокремлено із права, як регулятора правових відносин, характерні властивості, тобто
його ознаки. Дано характеристику основним сучасним концепціям праворозуміння,
зокрема детально проаналізовано право у його природно-правовому та позитивістсько-
правовому поглядах

У зв’язку зі сучасними суспільними трансформаціями, всеохопним процесом глобалізації дослідницькі акценти зміщуються на феномени, які до цього часу не становили наукового інтересу. Зокрема, сфера правотворчості нині ознаменована філософським підходом до вивчення актуальних проблем. Для комплексного розгляду усіх без винятку правових явищ важливе значення мають їхні індивідуально зорієнтовані характеристики.