мислення

Розширення горизонтів: вивільнення сили уяви та творчого мислення. Рецензія на: Kind, A. (2022). Imagination and Creative Thinking. Cambridge Elements: Philosophy of Mind. Edited by Keith Frankish. Cambridge: Cambridge University Press. 64 pp.

Новаторська праця Емі Кайнд «Уява та креативне мислення», опублікована Кембриджським університетом, досліджує складний зв’язок між уявою та процесами творчого мислення. Це дослідження забезпечує комплексне та ґрунтовне дослідження фундаментального впливу уяви на людське пізнання. Заглиблюючись у складність цієї фундаментальної когнітивної здатності, авторка пропонує розглянути цінне джерело творчості.

Кантові моделі людини: ідеї та методологічні підстави. Рецензія монографії: Козловський, В. (2023). Кантова антропологія: Джерела. Констеляції. Моделі. Київ: Дух і літера. 728 с.

У рецензії розглянуто монографію українського дослідника В. Козловського “Кантова антропологія”. Автор монографії здійснює глибокий і фундаментальний аналіз антропологічної тематики німецького філософа Імануеля Канта. У монографії представлено оригінальний підхід до відкриття візії людини у філософії І. Канта не лише у творах присвячених природі та сутності людини. Український дослідник загалом відкриває усі можливі моделі людини явно чи приховано представлені у тематично відмінних філософських працях І. Канта.

Штучний інтелект і майбутнє людської праці (Огляд монографії Джорджа Ґілдера “Gaming IA”. Seattle: Discovery Institute Press, 2020).

Подано огляд книжки “Gaming AI” відомого американського автора, економіста і співзасновника Discovery Institute, Джорджа Ґілдера, в якій він доводить, що Штучний Інтелект (ШІ) не може мислити, як людина, але може змінювати умови праці і саму працю людини, її заняття. Тому він очікує, що у майбутньому ШІ контролюватиметься людиною у тих видах роботи, які є рутинними й механічними, а також допомагатиме їй у творчій роботі та навіть створювати нові творчі заняття. 

Мислення і мова. Навколо думок Казимира Твардовського (науково-методична стаття)

Стаття Казимира Твардовського „Про ясний і неясний філософський стиль” вважається одним з маніфестів Львівсько-Варшавської школи: ясність вираження думок була одним із методологічних чинників цієї школи. З огляду на деякі фрагменти цієї статті Казимира Твардовського часто вважають філософом, який доводив, що людина може мислити лише словами. У даній же статті погляди Казимира Твардовського на співвідношення мислення та мовлення розглядаються через призму менш відомих творів польського філософа та з використанням деяких теоретичних розрізнень.

The idea of Faofan Prokopovychin the development of logic science and their importance for current jurisdiction

The development of logical knowledge in Ukraine is based on the work of Professor of
the Kyiv-Mohylyanska Academy, a well-known figure in the Ukrainian spiritual culture of the
late XVII – first half of the XVIII century. The structure, problems and terminology of the
course “Logic” by F. Prokopovich are analyzed.

Cтефан Яворський та його внесок у розвиток науки логіки

Досліджено розвиток науки логіки в Україні на основі праць професора Києво- Могилянської академії, відомого діяча української духовної культури кінця XVII – першої половини XVIII ст. Проаналізовано структуру, проблеми та термінологію курсу “Логіка” авторства С. Яворського.

Антропологічна альтернатива Декарта і Паскаля у перспективі постлюдськості

Проаналізовано філософсько-антропологічні позиції Декарта та Паскаля у контексті гострих проблем сучасної філософської антропології. Автори висловлюють переконання в тому, що їхні ідеї дають змогу краще зрозуміти сутність сучасної антропологічної кризи та осмислити можливі способи протистояння сучасним тенденціям перетворення людини на постлюдину. Використано методи компаративістики та історико-філософської аналітики. Перспективи подальшого дослідження теми пов’язані з поглибленим вивченням зав’язків людського організму з духовними явищами і процесами.

Правове пізнання: антропологічний дискурс

У статті правове пізнання аналізується як правова категорія, що відображає сам
процес, і водночас результат цілеспрямованого пізнання права. Розглянуто гносео-
логічний аспект праворозуміння, що розкривається у свідомому прагненні суб’єкта сфор-
мувати і виявити своє ставлення до правових норм у конкретній поведінці та діяльності.
Здійснено загальнотеоретичний аналіз концептуальних основ методології правового
пізнання, охарактеризовано основні наукові методи дослідження сутності та особливостей

Праворозуміння: гносеологічний аналіз

Проаналізовано дефініцію права та його розуміння у різних правових школах.
Встановлено головні чинники та фактори, що вплинули на процес виникнення та
формування права. Звернуто увагу на проблему визначення сутності права, його змісту.
Виокремлено із права, як регулятора правових відносин, характерні властивості, тобто
його ознаки. Дано характеристику основним сучасним концепціям праворозуміння,
зокрема детально проаналізовано право у його природно-правовому та позитивістсько-
правовому поглядах

Історія становлення поняття «правового менталітету»

У зв’язку зі сучасними суспільними трансформаціями, всеохопним процесом глобалізації дослідницькі акценти зміщуються на феномени, які до цього часу не становили наукового інтересу. Зокрема, сфера правотворчості нині ознаменована філософським підходом до вивчення актуальних проблем. Для комплексного розгляду усіх без винятку правових явищ важливе значення мають їхні індивідуально зорієнтовані характеристики.