розум

Проаналізовано історію розвитку технологій та звернено увагу на те, як штучний інтелект може змінити наші звички та спосіб життя. Розглянуто можливості та ризики, пов’язані з використанням штучного інтелекту в таких галузях, як медицина, освіта та військова технологія. Одним із ключових питань є взаємодія людей зі штучним інтелектом. Відзначено, що розуміння цієї взаємодії є необхідним для створення майбутнього, в якому люди та штучний інтелект можуть працювати разом для досягнення спільних цілей. 

Стаття присвячена визнанням неможливості зникнення феномену релігійності у суспільстві та  очевидним фактам  впливу релігії на процеси становлення й розвитку права.  

Аналіз багатьох історичних джерел дає переконливо твердити, що саме релігія є насправді духовною колискою права. 

      Розглянуто книгу Н. Леві “Хибні переконання: чому раціональні люди мають їх”, яка надзвичайно актуальна в умовах постковідної ситуації як у глобальному вимірі загалом, так й в українському вимірі зокрема. Встановлено закономірності того, чому сучасні люди піддаються впливу неперевірених чуток та конспірологічних теорій, забобонів. Найважливіший висновок авторки рецензії: обґрунтованість переконання повинна засновуватися на знанні (епістемі), а не на тому, як люди повинні мислити.

Стаття присвячена визнанням неможливості зникнення феномену релігійності у суспільстві та очевидним фактам впливу релігії на процеси становлення й розвитку права. Аналіз багатьох історичних джерел дає переконливо твердити, що саме релігія є насправді духовною колискою права.
Обгунтовано, що для ініціювання правового спілкування необхідн три речі: знання права (інтелектуальний елемент), діяльність (вольовий елемент), і – поза сумнівом – свідомість (духовний елемент). Зрештою, тільки духовне ідентифікує два перші.

У статті автор аналізує бачення взаємодії серця та розуму відомого українського філософа і педагога Памфіла Юркевича. Автор статті стверджує, що Памфіл Юркевич є творцем аксіосфери, яка відповідала тодішнім європейським стандартам співжиття та є актуальною тепер.Автор наголошує на ціннісній складовій філософської рефлексії Памфіла Юркевича і важливості концепту душі, як носія ціннісних основ розвитку духовності людини у суспільстві. Концепт душі тлумачиться як взаємодія серця та розуму.

Вперше українському читачеві пропонується ознайомитися з перекладом невеликого есе французького історика, філософа, епістемолога, Мішеля Фуко. У ньому французький критик намагається уточнити значення доби Просвітництва для європейців.  Він відштовхується від Кантового есе "Відповідь на питання: що таке Просвітництво?" (1784), в якому відомий кеніґсберзький філософ розглядає Просвітництво як "вихід людини зі стану неповноліття". 

The essence of the notion and the example of the practical use of mark-factor method of evaluation the positions of workers of enterprises are considered, which involves evaluation of workers of enterprises points according to a certain level characteristics (factors) with regard to their importance in the article.