Стаття присвячена визнанням неможливості зникнення феномену релігійності у суспільстві та очевидним фактам впливу релігії на процеси становлення й розвитку права.
Аналіз багатьох історичних джерел дає переконливо твердити, що саме релігія є насправді духовною колискою права.
Обгунтовано, що для ініціювання правового спілкування необхідн три речі: знання права (інтелектуальний елемент), діяльність (вольовий елемент), і – поза сумнівом – свідомість (духовний елемент). Зрештою тільки духовне ідентифікує два перші.
Тільки духовна складова наповнює «юридичним світлом», змістом, метою, духом закону, правовим зв'язком, гарантує їх від перетворення у кращому випадку на формальну схему, у гіршому – на кримінально правовий хаос, а саме право – не право.
1. Pidruchnyk : Kelman M. S. Zahalna teoriia prava : pidruchnyk / M. S. Kelman, V. M. Stratonov. Vyd. 6-te, dop. Kherson : OLDI-PLIuS, 2020. 742 p.
2. Mark Tulii Tsitseron. (2020). Pro zakony. Pro derzhavu. Pro pryrodu bohiv / Pereklad z latyny Volodymyra lytvynova. Lviv : Apriori, 2020. 392 p.
3. Ilin I.O. (1918). Sobr.soch.v 10-t.M., T.2.P.381.
4. Kononovych-Horbatskyi Y. (2014). Mohylianskyi Orator / Per. z latyn. Vitaliia Masliuka. K. : Mediievist, 152 p.
5. Dostoievskyi Fedir Mykhailovych. (2006). Universalnyi slovnyk-entsyklopediia. 4-te vyd. K. : Teka.
6. Florenskyi P. (1977). Kult relyhyy y kultura. Bohoslovskye trudы. M. Sb. 17. P.166.