Взаємодія різноструктурних дієслівних форм у науково-технічній термінології

Семантика та функціювання різних станових форм дієслів у наукових текстах неодноразово були предметом аналізу українських науковців. Передусім дослідники звертали особливу увагу на потребу надавати перевагу реченням з дієсловами активного стану й уникати конструкцій із предикативами пасивного стану з постфіксом -ся [1–4]. Однак майже поза увагою фахівців залишалася взаємодія форм активного й пасивного стану із двома іншими становими дієслівними формами – дієсловами зворотно-середнього та нульового стану. На практиці це призводить і до широкого розповсюдження пасивних конструкцій у науково-технічних текстах, і до витіснення значної частини притаманних українській мові дієслів нульового стану та похідних іменників (типу більшати – більшання) семантично тотожними пасивно-якісними дієсловами з постфіксом -ся та їхніми похідниками (збільшуватися – збільшування, збільшитися – збільшення).

Ще одним проблемним питанням взаємодії різноструктурних дієслів зі спільним коренем є словотворче оформлення запозичених термінів. Додавання інтерфікса до суфікса -ува може призводити до появи дублетних найменувань (еволюціювати – еволюціонувати) або ж змінювати семантику похідного дієслова (каналувати – каналізувати).

Семантичній взаємодії спільнокореневих дієслів з різними афіксами  присвячено цю статтю.

1. Дієслова та їхні похідники, що описують примусові та самочинні процеси

Граматичне оформлення слів, пов’язаних із самочинними та примусовими процесами, рясніє, на жаль, задавненими системними спотвореннями, що постали, зокрема, під впливом позанаукових чинників (див., наприклад, [5]). Однією з найпоширеніших помилок є вживання афікса -ся в дієсловах, що називають лише примусову дію і аж ніяк не можуть позначати дію самочинну. Навіть у СУМі бачимо дивні утвори: репресуватися, експропіюватися, уособлюватися, уярмлюватися, очолюватися, симулюватися, ув’язнюватися, підбурюватися, упоюватися, перемагатися тощо. Майже звичними в науковій та технічній мові стали префіксально-суфіксально-постфіксальні пасивно-якісні дієслова на взірець спричинюватися, оброблятися, розроблюватися, вироблятися, ви[від/пере/при/до/про]мірюватися, які висловлюють статичну ознаку предмета, що підлягає впливові іншого предмета. Перші зумовлені впливом російських граматичних конструкцій з дієсловами пасивного стану у функції присудків. Другі ж часто-густо є словотвірними кальками відповідних російських пасивно-якісних дієслів (увеличиваться – збільшуватися).

Усувати ці не властиві українській мові дієслівні терміни на -ся, нав’язані репресивним способом (передусім спеціяльними пунктами сумнозвісних бюлетенів), – важлива проблема підвищування культури наукового мовлення (марно сподіватися, що вона відпаде сама собою). Принаймні мусимо вказувати на неможливість вживати дієслова з кінцевим -ся в науково-технічній термінології тоді, коли на позначування самочинного процесу, пов’язаного зі зміною геометричних розмірів чи якости/властивости, у сучасній українській науково-технічній термінології використовують кальку російського пасивно-якісного дієслова з постфіксом -ся, а тим часом існує коротша назва цього ж таки процесу – дієслово нульового стану без постфікса.

Ось деякі приклади невластивого вживання дієслів, що позначають примусові процеси, замість притаманних дієслів зі значенням процесів самочинних:

Так часто уживають	Так належить вживати
вирощуватися/вироститися, відрощуватися/відроститися; зрощуватися/зроститися	виростати/вирости, відростати/відрости; зростатися/зроститися
висинюватися/висинитися, підсинюватися/підсинитися, насинюватися/насинитися, пересинюватися/пересинитися	синіти/посиніти, синішати/посинішати
висушуватися/висушитися, засушуватися/засушитися	сохнути/засихати/висихати// вис(о)хнути/засохнути
вичорнюватися/вичорнитися, зачорнюватися/зачорнитися, підчорнюватися/підчорнитися	чорніти/почорніти, чорнішати/почорнішати – так само інші кольори
віддалюватися/віддалитися (про відстань)	дальшати/подальшати
вкорочуватися/вкоротитися, скорочуватися/скоротитися (про розмір)	коротшати/покоротшати
гостритися/загостритися/вигостритися/ нагостритися	гострішати/погострішати
заморожуватися/заморозитися, на[під/об/пере/ви/при/про]морожуватися/ на[під/об/пере/ви/при/про]наморозитися	замерзати/замерзнути, на[під/об/пере/ви/при/про]мерзати/ на[під/об/пере/ви/при/про]мерзнути
затуплюватися/затупитися, притуплюватися/притупитися	тупішати/потупішати
защільнюватися/защільнитися, ущільнюватися/ущільнитися	щільнішати/пощільнішати
збільшуватися/збільшитися	більшати/побільшати
зближуватися/зблизитися	ближчати/поближчати
зволожуватися/зволожитися	воложчати/поволожчати
звужуватися/звузитися	вужчати/повужчати
зменшуватися/зменшитися	меншати/поменшати
зміцнюватися/зміцнитися	міцні(ша)ти/поміцні(ша)ти
змочуватися/змочитися, замочуватися/замочитися, намочуватися/намочитися, підмочуватися/підмочитися	змокати/змокнути, намокати/намокнути, підмокати/підмокнути
знижуватися/знизитися, понижуватися/понизитися	нижчати/понижчати
кристал(із)уватися/скристал(із)уватися	кристаліти/скристаліти
нарощуватися/нароститися	наростати/нарости
охолоджуватися /охолодитися	холонути/охолонути
підвищуватися/підвищитися	вищати/повищати
підпалюватися/підпалитися; спалюватися/спалитися	займатися/зайнятися; горіти/згоріти
погіршуватися/погіршитися	гіршати/погіршати
подовжуватися/подовжитися	довшати/подовшати
покращуватися/покращитися	кращати/покращати
поліпшуватися/поліпшитися	ліпшати/поліпшати
пом’якшуватися/пом’якшитися, зм’якшуватися/зм’якшитися	м’якшати/пом’якшати
посилюватися/посилитися, підсилюватися/підсилитися	сильнішати/посильнішати
послаблюватися/послабитися	слабшати/послабшати
потовщуватися/потовщитися, стовщуватися/стовщитися	товщати/потовщати, товстішати/потовстішати
продовжуватися/продовжитися	(про розмір) довшати/подовшати; (про процес) тривати
розширюватися/розширитися	ширшати/поширшати
сповільнюватися/сповільнитися, уповільнюватися/уповільнитися	повільнішати/сповільнішати

2. Словотворче засвоювання іншомовних термінів-дієслів

Українська мова зазвичай запозичує основу іншомовного терміна-дієслова й українізує його, додаючи свої афікси. Але часто ми беремо готові дієслова разом із чужомовними суфіксами, що у вихідній мові служать для творення відповідних частин мови, а в українській жодної семантичної навантаги не несуть, лише роблять дієслова довшими та немилозвучнішими. Ми майже позбулися суфікса -ир- (-ір-), що в словах, запозичених з німецької мови, відповідає дієслівному суфіксові ‑ieren (ремонтувати, а не ремонтирувати). Так само відбувається усування іншомовного суфікса -он- у прикметникових та дієслівних похідниках від запозичених іменників, що не містять цього суфікса в сучасній українській мові:

запозичений іменник	прикметник/дієслово	неправильне дієслово
акція (action)	акційний/акціювати	акціонувати
еволюція (evolution)	еволюційний/еволюціювати	еволюціонувати
колекція (collection)	колекційний/колекціювати	колекціонувати
кондиція (condition)	кондиційний/кондиціювати	кондиціонувати
позиція (position)	позиційний/позиціювати	позиціонувати
санкція (sanction)	санкційний/санкціювати	санкціонувати
секція (section)	секція/секційний/секціювати	секціонувати
селекція (selection)	селекційний/селекціювати	селекціонувати
фракція (fraction)	фракційний/фракціювати	фракціонувати
функція (function)	функційний/функціювати	функціонувати

Дещо розмаїтіша ситуація із запозичуванням слів з англійським дієслівним суфіксом -ize-, що в українських словах набуває форми –із- (-из-). У деяких випадках слова із цим суфіксом і без нього мають різні значення:

(з)активувати (програму, речовину тощо – запустити в дію, надати нових властивостей) – (з)активізувати (діяльність тощо – збільшити активність);

йонувати (вводити йони) – йонізувати (перетворювати на йони);

каналувати (створювати чи відокремлювати канали, зокрема в електроніці та радіотехніці) – каналізувати (проводити каналізацію);

екранувати (затуляти екраном, захищати) – екранізувати (знімати кіно);

гармоніювати (бути в гармонії) – гармонізувати (приводити у відповідність);

телефонувати (розмовляти телефоном) – телефонізувати (створювати телефонний зв’язок),

конвеєрувати (пересилати конвеєром) – конвеєризувати (створювати конвеєра).

Іноді цей суфікс указує на надавання/набування нової властивості чи стану: (де)натуралізувати, (з)матеріялізувати, (з)нейтралізувати, (з)локалізувати, (з)реалізувати, (за)амортизувати, (з)раціоналізувати, (за/по)схематизувати тощо. Він доречний у похідниках від іменників, що вже мають його у своєму складі (аналіз – аналізувати), чи в українських відповідниках тих іншомовних дієслів, у яких суфікс -из/-із виникає унаслідок чергування (математика – (з)математизувати, ботаніка – (з)ботанізувати, електрика – (на)електризувати, автоматика – (з/по)автоматизувати тощо).

Водночас цей суфікс, безперечно, надлишковий у дієсловах, що походять від власних назв – (ґальванувати, мерсерувати, пастерувати, рентґенувати, шампанувати), а також від іменників, що не мають власних суфіксів (стандарт – (за)стандартувати, магнет – (на/за)магнетувати, вітамін – (на/по)вітамінувати, карбон – (по)карбонувати, каталог – (по)каталогувати, катетер – (по/за/с)катетерувати, паспорт – (за)паспортувати, синхрон(ність) – (за)синхронувати, шаблон – (за)шаблонувати тощо)

Уважне ставлення до семантики різноструктурних дієслів зі спільним коренем у сучасній українській науково-технічній термінології дасть нам змогу позбутися задавнених помилок та усунути покручі, що вже стали звичними. Тоді сама система словотворення стане стрункішою та логічнішою, а українська наукова та технічна мова – прозорішою та виразнішою.