Переклад західних економічних бестселерів, активізований на зламі ХХ–ХХI ст., було спричинено нагальним попитом українських науковців і студентів на літературу, яка б дозволила їм ознайомитися з досвідом результативного господарювання розвинутих країн на тлі руїн і краху соціалістичної економіки.
За умов браку новітньої навчальної літератури перші перекладацькі праці зазначеного періоду одразу ж ставали навчальними посібниками, попри те, що чужоземні господарські реалії та несвіжі статистичні дані, природно, не могли ґарантувати повноцінних навчально-теоретичних матеріалів для українських студентів. Тому окремі перекладачі (головно фахові економісти-викладачі високих шкіл) почали функційно пристосовувати тексти цих перекладів до потреб української економічної освіти, відкидаючи неактуальні матеріали і, навпаки, доповнюючи їх свіжими реаліями й актуальними статистичними даними.
Функційні підходи перекладу й досі є дискусійною проблемою перекладознавства, оскільки далеко не всі науковці цієї галузі схильні вважати функційно-адекватний переклад перекладом у науковому розумінні цього слова. Значна група знаних перекладознавців (Ю. Ванніков, В. Коміссаров, О. Швейцер, Ю. Найда, Л. Бархударов й ін.) присвятили саме цьому питанню чимало своїх публікацій. Висновки цих науковців базовано головно на загальнонауковому дискурсі. Наше ж дослідження спрямовано на переклад текстів тільки економічного змісту, надто чутливих до геополітичних і статистичних змін, а тому приречених до неминучих особливих способів відтворення цільовою мовою.
Предметом дослідження статті є функційні підходи перекладу текстів економічного змісту, а об’єктом – англо-українські переклади відповідного змісту, виконані в режимі функційно-адекватного перекладу.
Мета дослідження – окреслити базові трансформаційні моделі функційно-адекватного перекладу і проаналізувати деякі напрями пристосування цільового тексту до навчальних потреб економічних факультетів України.
Заналізуймо окремі взірці сучасних перекладів англійсько-американської наукової літератури, з’ясувавши, якими засобами і в який спосіб перекладачі намагаються пристосувати переклад для практичних потреб реципієнтів, зіставивши мовні риси оригінальних [1–10] та цільових текстів [11–20].
Зіставне лексико-стилістичне аналізування зібраної добірки дає змогу зробити висновок, що лише три переклади [11; 17; 19] з аналізованого списку виконано методами повного відтворення оригіналу, а решті семи властиві різного роду функційні зміни: вилучення неактуальних даних, доповнення довідковими й ілюстративними матеріалами з економіки України тощо.
Функційно-адекватними перекладами можна вважати різні види неповних перекладів – реферативні, анотаційні, скорочені тощо. Такий тип перекладу властивий насамперед сучасній прикладній* літературі з її конкретним призначенням – донести наукову інформацію в потрібних обсягах і формі викладу до сучасного реципієнта.
Як слушно зазначає Л. Черняховська, зміни екстралінгвістичної реальності не можуть не викликати лінгвістичних змін. У процесі перекладу оригінального наукового джерела відбувається адаптування тексту до нового отримувача, і це адаптування є причиною змін, які виникають в інформації, передаваній іншою мовою [21, с. 240].
Спробуймо визначити шляхи перекладацьких трансформацій у згаданих вище працях, з огляду на принципи функційно-адекватного перекладу.
Найвиразнішою і найтиповішою рисою цих перекладацьких праць є, на наш погляд, скорочення. Як зазначає В. Коміссаров, «... скорочений переклад – це переклад лише окремих частин ориґіналу... . Коли, відтворюючи частини оригіналу, зміст передають комунікативно рівноцінними частками, хоча ввесь оригінал відтворюють лише частково» (переклад наш – Л. Б.) [22, с. 49].
Найпростішою ж формою скорочення є скорочування на рівні синтаксем, коли з’єднують кілька речень в одне скорочене, відкидаючи несуттєві для змісту, на думку перекладача, лексеми: «If consumers want more of any goods, the price will rise, sending a signal to producers that more supply is needed. For example, every summer as families set out on their vacations, the demand for gasoline rises, and so does the price» [7, с. 23]. – «Якщо споживачі бажають більше якогось товару, скажімо, бензину для своїх автомобілів, – попит на бензин зростає» [17, с. 75].
На нашу думку, відтворюючи цільовою мовою зазначене вище речення, перекладач, однак, дозволив собі знехтувати суттєвим інформативним матеріалом – поведінкою цін (їхнім зростанням) за умов зростання попиту на бензин, що, очевидно, є не функційним скороченням тексту, а сигналом перекладацької неуважності, певним прорахунком у роботі над перекладом тексту, призначеним для навчальних цілей.
Перекладачі узагальнюють, об’єднуючи однією лексемою декілька понять, що є певними синонімами, і, скорочуючи, таким чином, обсяг інформації: «In the early 1980 s, the price of PCs was astronomical, and they were found in few businesses, and even fewer homes» [6, с. 40]. – «На початку 80-х років ціна на комп’ютери була астрономічною, тільки багатші могли купувати їх» [17, с. 92].
Скорочення синтаксем зазвичай скорочує обсяг тексту на рівні абзаців і цілих розділів, якщо вони, на думку перекладачів, не містять важливої для сучасного українського реципієнта інформації. Так, перекладачи книги П. Самуельсона «Економіка» (О. Лищишин, І. Тивончук, М. Бардиш), у передмові до перекладу українською мовою зазначили: «При підготовці підручника до видання його дещо скорочено за рахунок не характерних для наших умов прикладів» [17, c. 5]. Натомість у цьому перекладному варіанті підручника П. Самуелсона автори перекладу доповнили його структуру додатковим розділом – «Шляхи та практика ринкової економіки в Україні». Поряд з урізанням і доповнюванням тексту ймовірні зміни, пов’язано з переставлянням розділів.
Значно складнішими й суперечливішими є, на наш погляд, перекладацькі трансформації, пов’язані з пристосуванням цільового тексту до українських соціально-економічних умов. Перекладачі іноді звертаються до засобів одомашнення: «The all-American quarterback and his agent bargain with the owner of an NFL team» [5, с. 39]. – «Відомий в Європі футболіст і його агент ведуть переговори про контракт з представником Київського ”Динамо”» [14, с. 54].
На нашу думку, підміна американських реалій українськими у цільовому дискурсі є загалом невиправданою, оскільки в оригіналі подано опис господарського розвитку англійськомовних держав, тому оказіональні вкраплення з українського побуту й соціального життя є недоречними, надто коли йдеться про переклад бестселерів економічної думки.
Неоднозначним є й питання щодо відтворення власних назв, статистичних даних і дат з огляду на принципи актуалізації цільового дискурсу. Керуючись завданням скоригувати застарілий матеріал, зважаючи на сучасні дані, перекладач незрідка замінює дієслова теперішнього часу минулим: «Non-dollar countries continue to restrict dollar payments» [3, c. 417]. – «Упродовж цього періоду недоларові країни продовжували обмежувати доларові платежі» [11, c. 520].
Натомість автори перекладу книг Р. Дорнбуша й С. Фішера, Дж. Стігліца, Й. Шумпетера [13; 19; 20], керуючись принципами радше семантико-стилістичної адекватності залишають абсолютно всі інформативні дані дискурсу нетрансформованими, перекладаючи, наприклад, текст із реаліями СРСР за кілька років по його зникненні з політичної мапи світу, користуючись дієсловами в теперішньому часі: «The way of contrast in the USSR and the Soviet block countries, most economic activities are undertaken by the government» [9, c. 2]. – «Для порівняння, в СРСР та країнах радянського блоку більшість видів економічної діяльності здійснюється державою» [20, c. 30].
Пристосовуючи цільовий текст до сучасного українського реципієнта (головно студента чи науковця в галузі економіки), перекладачі (головно фахівці-економісти, незрідка педагоги) доповнюють видання перекладу глосарієм, різного роду довідковим матеріалом, списками рекомендованої літератури, даними інформаційних ресурсів мережі інтернет тощо. На тому місці, де в оригіналі є ілюстративний матеріал на теми господарської діяльності різних фірм і корпорацій США та Великої Британії, перекладачі додають відповідну українську інформацію з українських мес-медій. Аналогічні заміни маємо й на рівні контрольних запитань і текстів, які перекладачі пристосовують для українських реципієнтів.
З огляду на зазначені обставини пристосування цільового тексту до практичних потреб економічної освіти, у сучасному перекладацтві запроваджено ще радикальніший вид скороченого перекладу – реферат. Так, 2001 року в Києві побачив світ реферат підручника А. Маршалла «Принципи економічної науки», який уклала економіст В. Фещенко [23]. Головну книгу видатного англійського економіста А. Маршалла, видано ще 1890 року, упродовж багатьох десятиріч вона була основним підручником з економічної теорії в багатьох країнах світу, але українською мовою досі не опубліковано. Жанр наукового перекладу, який обрала укладачка, передбачає не лише суттєві узагальнення й скорочення, а й насамперед ви́окремлення надто важливої інформації із презентованої праці.
На думку В. Алімова, «… вміло укладений реферат з одного чи кількох іноземних джерел є найекономнішим засобом для ознайомлення з їхнім змістом» [24, c. 125].
Сучасний англійсько-український переклад наукової літератури економічного змісту як нова галузь перекладознавства з неусталеними принципами і традиціями, безперечно, викликає чимало сумнівів або й заперечень, водночас важливість й актуальність цієї галузі є абсолютно очевидною. Тому кожний переклад, як і кожну працю з критики перекладу літератури такого типу, уважаємо певним внеском до справи поступу наукового перекладу в нашій країні. Функційно-адекватний переклад такої літератури, з огляду на нинішні економічні умови в Україні, є одним із найприйнятніших шляхів розвитку наукового перекладу.
* застовній – ред.