ВИБІР ОПТИМАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ПРИХОВАНИХ ШАРІВ ШТУЧНОЇ НЕЙРОННОЇ МЕРЕЖІ ДЛЯ АНАЛІЗУ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯ

https://doi.org/10.23939/ujit2021.03.030
Надіслано: Березень 19, 2021
Прийнято: Червень 01, 2021

Цитування за ДСТУ: Казарян А. Г., Теслюк В. М., Казимира І. Я. Вибір оптимальної структури прихованих шарів штучної нейрон­ної мережі для аналізу ефективності енергоспоживання. Український журнал інформаційних технологій. 2021, т. 3, № 1. С. 30–36.

Citation APA: Kazarian, A. G., Teslyuk, V. M., & Kazymyra, I. Ya. (2021). Selection of the optimal structure of hidden layers of the artificial neural network for energy efficiency analysis. Ukrainian Journal of Information Technology, 3(1), 30–36. https://doi.org/10.23939/ujit2021.03.030

1
Національний університет "Львівська політехніка", м. Львів, Україна
2
Національний університет "Львівська політехніка", м. Львів, Україна
3
Національний університет "Львівська політехніка", м. Львів, Україна

Розроблено метод вибору оптимальної структури прихованих шарів штучної нейронної мережі (ШНМ), ідеєю якого є практичне застосування декількох внутрішніх структур ШНМ і розрахунку похибки роботи кожної структури прихованих шарів з використанням ідентичних наборів даних для навчання ШНМ, що виключає вплив специфіки даних у навчальній вибірці на результати роботи алгоритму. Метод базується на почерговому порівнянні очікуваних результуючих значень і реальних результатів роботи штучних нейронних мереж прямого поширення з різною кількістю внутрішніх шарів, а також різною кількістю нейронів на кожному шарі. Метод дає змогу реалізувати пошук оптимальної внутрішньої структури ШНМ для застосування у сфері розробки систем "розумного" будинку і розрахунку оптимального рівня енергоспоживання відповідно до поточних умов, таких як температура у приміщеннях, присутність людей та час доби. Застосування методу на початкових стадіях розробки систем "розумного" будинку дає змогу зменшити часові витрати на вибір ефективної структури ШНМ і приділити більше уваги взаємозв'язкам між вхідними та вихідними даними, а також таким важливим параметрам процесу навчання ШНМ, як кількість ітерацій тренування, мінімальна помилка тренування, тощо. Розроблено програмне забезпечення, що дає змогу провести процеси навчання, випробування та отримати вихідні результати роботи алгоритму штучної нейронної мережі, такі як очікуване значення енергоспоживання та часу роботи кожного окремого електроприладу. Виявлено недолік використаного підходу знаходження оптимальної внутрішньої структури ШНМ, який полягає у тому, що кожна наступна структура створюється на базі найефективнішої з попередньо створених структур, без аналізу інших структур, що показали гірші результати при меншій кількості прихованих шарів. З'ясовано, що для удосконалення розв'язання даної задачі необхідно створити механізм, який базуватиметься на аналізі вхідних даних, вихідних даних, аналізуватиме внутрішні взаємозв'язки між параметрами та оптимізовуватиме структуру мережі на кожному етапі за допомогою визначених логічних правил відповідно до результатів, отриманих на попередньому кроці. Встановлено, що вирішення поставленої проблеми є задачею нелінійного програмування, яку можна розв'язати при подальшому розвитку даного дослідження.

  1. Das, S., Dai, R., Koperski, M., Minciullo, L., Garattoni, L., & Francesca, G. (2019). Toyota Smarthome: Real-World Activities of Daily Living. IEEE/CVF International Conference on Computer Vision (ICCV), 27 Oct.-2 Nov. 2019, Seoul, Korea (South), 833–842. https://doi.org/10.1109/ICCV.2019.00092
  2. Ding, F., Song, A., Tong, E., & Li, J. (2016). A Smart Gateway Architecture for Improving Efficiency of Home Network Applications. Journal of Sensor 2016. https://doi.org/10.1155/2016/2197237
  3. Ge, M., Bangui, H., & Buhnova, B. (2018). Big Data for Internet of Things: A Survey. Future Generation Computer Systems, 87, 601–614. https://doi.org/10.1016/j.future.2018.04.053
  4. Izonin, I., Tkachenko, R., Kryvinska, N., Zub, K., Mishchuk, O., & Lisovych, T. Recovery of Incomplete IoT Sensed Data using High-Performance Extended-Input Neural-Like Structure. Procedia Computer Science, 160, 521–526.  https://doi.org/10.1016/j.procs.2019.11.054
  5. Kalaiprasath, R., & Sakthivel, C. (2016). A Comparative Review On Internet Protocol Version 6 (IPv6). International Journal of Advanced Research, 4(2), 1076–1078.
  6. Karansingh, C., Shreena, J., Dhrumin, T., Jitendra, R., Sudeep, T., & Mohammad, O. (2020). Automated Machine Learning: The New Wave of Machine Learning. 2nd International Conference on Innovative Mechanisms for Industry Applications (ICIMIA), 5–7 March 2020, Bangalore, India, 205–212. https://doi.org/10.1109/ICIMIA48430.2020.9074859
  7. Kazarian, A., Teslyuk, V., Tsmots, I., & Mashevska, M. (2017). Units and structure of automated "smart" house system using machine learning algotithms. Proceeding of the 14 th International Conference "The Experience of Designing and Application of Cad Systems in Microelectronics", CADSM2017, 21–25 February 2017, Polyana, Lviv, Ukraine, 364–366. https://doi.org/10.1109/CADSM.2017.7916151
  8. Kotsovsky, V., Geche, F., & Batyuk, A. (2015). Artificial complex neurons with half-plane-like and angle-like activation function. In Proceedings of the Xth International Scientific and Technical Conference "Computer Sciences and Information Technologies" (CSIT), Lviv, Ukraine, 2015, 57–59. https://doi.org/10.1109/STC-CSIT.2015.7325430
  9. Mao, J., Lin, Q., & Bian, J. (2018). Application of Learning Algorithms in Smart Home IoT System Security. American Institute of Mathematical Sciences. DOI: 10.3934/mfc.2018004. https://doi.org/10.3934/mfc.2018004
  10. Mishchuk, O., Tkachenko, R., Izonin, I. (2020). Missing Data Imputation Through SGTM Neural-Like Structure for Environmental Monitoring Tasks. In: Hu Z., Petoukhov S., Dychka I., He M. (eds) Advances in Computer Science for Engineering and Education II. ICCSEEA 2019. Advances in Intelligent Systems and Computing, 938, 142–151. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-16621-2_13
  11. Mokhtari, G., Anvari-Moghaddam, A., & Zhang, Q. (2019). A New Layered Architecture for Future Big Data-Driven Smart Homes. IEEE Access 2019, 7, 19002–19012. https://doi.org/10.1109/ACCESS.2019.2896403
  12. Seyedzadeh, S., Rahimian, F. P., Glesk, I., & Roper, M. (2018). Machine learning for estimation of building energy consumption and performance: a review. Visualization in Engineering, 6, 5. https://doi.org/10.1186/s40327-018-0064-7
  13. Su, W., & Huang, A.Q. (2013). Proposing A Electricity Market Framework for The Energy Internet. In Proceedings of the IEEE Power and Energy Society General Meeting, Vancouver, BC, Canada, 21–25 July 2013, 1–5.
  14. Sun, Q., Yu, W., Kochurov, N., Hao, Q., & Hu, F. (2013). A Multi-Agent-Based Intelligent Sensor andActuator Network Design for Smart House and Home Automation. Journal of Sensor and Actuator Networks, 2(3), 557–588. https://doi.org/10.3390/jsan2030557
  15. Take Control over Rising Energy Costs. (2021). Sunrun Sunrun. Retrieved from: https://sunrun.com
  16. Tsoukalas, L. H., Gao, R., & Lafayette, W. (2008). Inventing An Energy Internet the Role of Anticipation in Human-Centered Energy Distribution and Utilization. In Proceedings of the 2008 SICE Annual Conference, Tokyo, Japan, 20–22 August 2008, 399–403. https://doi.org/10.1109/SICE.2008.4654687