Визначення відхилень прямовисних ліній з використанням тригонометричного нівелювання та GNSS вимірювань

https://doi.org/10.23939/istcgcap2019.01.012
Надіслано: Квітень 02, 2019
1
Національний університет “Львівська політехніка”
2
Національний університет «Львівська політехніка», кафедра зовнішньоекономічної та митної діяльності
3
Національний університет “Львівська політехніка”, м. Львів

Метою дослідження є спроба визначити відхилення прямовисних ліній з використанням тригонометричного нівелювання та GNNS вимірювань. За останні десятиліття з появою високоточних електронних теодолітів і тахеометрів, тригонометричне нівелювання стає конкурентом геометричного нівелювання ІІ і ІІІ класів точності. Це перш за все визначення перевищень на відстанях до 1-2 км при топографічних зніманнях та дослідження геодинамічних процесів в зонах техногенного навантаження. На сьогоднішній день з’явилися високоточні роботизовані електронні тахеометри, які дозволяють суттєво підвищити точність вимірювання зенітних відстаней за рахунок автоматичного наведення на візирну ціль за максимум відбитого сигналу. Такі роботизовані тахеометри виконують вимірювання зенітних відстаней і віддалей без безпосередньої участі спостерігача. Методика досягнення цієї мети забезпечується теоретичними та експериментальними дослідженнями щодо підвищення точності тригонометричного нівелювання і використання високоточних GNSS вимірювань. Тут також важливо перейти від просторових геодезичних координат B, L, H до локальних топоцентричних координат з метою забезпечення контролю за деформацією гідротехнічних споруд та території техногенного навантаження в зоні основних споруд Дністровської гідроакумулюючої електростанції (ДГАЕС). Основним результатом дослідження є можливість врахування впливу рефракції та гравітаційного поля Землі на точність тригонометричного нівелювання і визначення відхилень прямовисних ліній із двостороннього тригонометричного нівелювання з короткими відстанями від 500 до 1000 м. Наукова новизна: запропонований підхід дає змогу розрахувати вплив рефракції та гравітаційного поля Землі на результати тригонометричного нівелювання підвищеної точності. Крім цього, використовуючи тригонометричне нівелювання і GNSS вимірювання, можна незалежно визначати відхилення прямовисних ліній. Практична значущість: запропонована методика дає можливість оцінювати вплив прямовисних ліній на результати двостороннього синхронного тригонометричного нівелювання.

  1. Гравитационное поле в задачах инженерной геодезии / В. В. Бровар. – М.: Недра, 1983. – 112с.
  2. Гравиметрия и геодезія / Бровар Б. В., Юркина М. И. и др.. – М. Научный мир, 2010,- 575с
  3. Двуліт П. Д. Гравіметрія. ЛАГТ, Львів, 1998. – 196 с.
  4. Двуліт П. Д., Голубінка Ю. І. Визначення відхилень виска за наземними гравіметричними даними і супутниковими вимірами // Вісник геодезії та картографі. Випуск 2, Київ, 2005. С.12-21 с.
  5. Двуліт П. Д. Фізична геодезія. – К : Експрес, 2008, 202 с.
  6. Двуліт П. Д., Голубінка Ю. І. Про визначення гравіметричних складових відхилень прямовисних ліній Вісник геодезії та картографі. Випуск 2, Київ, 2008. С.7-9 с.
  7. Еремеев В. Ф., Юркина М. И. Теория высот в гравитационном поле Земли. – М.: Недра, 1972.
  8. Літинський, В. О. Тригонометричне нівелювання в ходах геодезичних мереж згущення / В. О. Літинський, С. С. Перій // Суч. досягн. геодез. науки та вир-ва в Україні: Зб. наук. пр. ЗГТ УТГК – Л.: Вид-во НУ “Львівська політехніка”. – 2006. – Вип. II. – C. 125-133.
  9. Молоденский М. С., Еремеев В. Ф., Юркина М.И. Методы изучения внешнего гравитационного поля и фигуры Земли // Труды ЦНИИГАиК, 1960, вып. 131.
  10. Огородова Л. В. Высшая геодезия. М.: Геодезкартиздат, 2006. – 384 с.
  11. Оптимізація побудови геодезичної мережі Дністровської ГАЕС супутниковими радіонавігаційними технологіями/ К. Третяк, ІСідоров// Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва.–Л.: Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2005 – С. 207-219.
  12. Яковлев Н. В. Высшая геодезия. М.: Недра, 1989, с.359-381.
  13. Biro P. Time variations of height and gravity, Ak. Kiado, Budapest, 1983.
  14. Ceylan, A. (2009). Determination of the deflection of vertical components via GPS and leveling measurement: A case study of a GPS test network in Konya, Turkey. Scientific Research and Essay, 4 (12), 1438-1444.
  15. Czarnecki K. Geodezja wspolczesna. Katowice, Wydawnictwo Gall, 2010. – 487 s.
  16. Hradilek Ludvik. Theoretische Begrundung der Methode fur die Refraktions_ und Lotabweichungs bestimmung auf jedem Punkte eines trigonometrischen Hohennetres, Studia geophysica et geodaetica, 1963, 7, №2, 118-125.
  17. Heiskanen W. A., Moritz H. Physical geodesy. – Graz, 1981.
  18. Jordan, Eggert, Kneissl (1969). Handbuch der Vermessungkunde. Band VI. Stuttgart.
  19. Torge W. (1989 Gravimetry; Walter de Gruyter, Berlin, New York.
  20. Tretyak K., Periy S., Sidorov I, Babiy L. “High accuracy satellite and field measurements of horizontal and vertical displacements of control geodetic network on Dniester Hydroelectric Pumped Power Station (HPPS)”, Geomatics and environmental engineering. № 1, 83-96 (2015).