Погляди на виховання, навчання, освіту, розвиток є завжди актуальними, адже різні ідеї впливу одних людей на інших є предметом дослідження багатьох наук. Земне життя, духовне навколишнє середовище потребує щоразу відсторонення розуму від земних, чуттєвих турбот, а звернення до духовних надчуттєвих, недоступних розумові проблем, які впливають на онтологічну життєдіяльність людини, яка регламентується відповідними нормами.
Хоча будь-яка війна є “продовженням політики іншими засобами” (К. фон Клаузевіц), російсько-українську війну проаналізовано з точки зору екзистенціалістської філософії як філософії криз людини. Російсько-українська війна актуалізує забуті екзистенціалістські ідеї вибору, ситуації, свободи, обов’язку, відповідальності в контексті індивідуального та колективного самовизначення. Розглянуто праці, які пояснюють ці ідеї, таких філософів, як Ж.-П. Сартр, А. Камю, К. Ясперс. Війна руйнує життєвий світ людини, і тому вона повинна протистояти такому руйнуванню.
У статті досліджено канонічне право у конституційному полі, адже філософський
світ дуже багатий на творчість як рух до трансцендентного, позамежового буття. Цю
творчість у земних умовах еманують, виточують суспільство, Церква і держава на
основі співіснування людей на природних законах, синергетичних, нелінійних
соціальних процесах. Ці три інституції, які керовані природними і надприродними
законами, здійснюють культурологічну діяльність. Зокрема, формують своє правове
поле, впливають на дух людини, намагаються зробити людину щасливою тощо. Кожна
Досліджено єдність системи церковних канонів. Основну увагу зосереджено на проблемі пошуку духовності, що проаналізовано у статті в антропологічних, етичних й екзистенційних аспектах.
У статті досліджується першість каноністики у природно-правовому полі. Основну увагу зосереджено на проблемі пошуку духовності, які досліджені у статті в антропологічних, етичних й екзистенцйних аспектах.
The article analyzes the concept of “legal assistance”, discussed the philosophical and legal foundation of its existence, the basis of which laid the claim that a person who adheres to the norms of morality in daily life, according to adhere to and the requirements of the law, because it is based on universal values, developed by throughout the existence of human norms, which are the first regulators of social life.
The article deals with theoretical analysis of the concept of “identity” is determined by the nature of this concept in terms of different philosophical schools. Outlined the evolution of historical and philosophical vision so important for the national intellectual traditions focus of world philosophy. A deconstructive approach to philosophical treatises dedicated to analyzing the phenomenon of personality, characterized by dichotomy “social-individual.” The ways and directions harmonious combination of social and individual for self-identity.