НАТО

У статті увагу сфокусовано на аналізу причин посилення військового потенціалу держав Бухарестської дев’ятки (Б9) в контексті збройної агресії рф проти України. Висвітлено цілі консолідування країн Центрально-Східної Європи для співпраці у рамках Бухарестського формату. Визначено передумови для змін у видатках на оборону в межах НАТО, які спричинені російсько-українською війною. Досліджено реакцію Північноатлантичного альянсу на широкомасштабне вторгнення росії в Україну.

У статті розкрито виклики для співпраці держав-учасниць ініціативи Бухарестської дев’ятки в умовах еволюції безпекових загроз на східних кордонах НАТО. Висвітлено передумови, мету та цілі діяльності Бухарестської дев’ятки (Б9). Розглянуто груповий склад учасників Б9 за територіальною ознакою, а саме: країни Балтії (Естонія, Латвія, Литва), країни Вишеградської четвірки (Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія), країни Чорного моря (Болгарія та Румунія). Репрезентовано організаційну структуру такого регіонального формату в рамках НАТО.

Висвітлено процес розвитку взаємовідносин України з НАТО в умовах позаблокового стану України, прагнення України набути членство в НАТО, стан взаємовідносин в умовах російсько-української війни.

Проаналізовано історичні події та геополітичні процеси, які вплинули та впливають на євроатлантичну інтеграцію України. Розглянуто питання взаємовідносин України та НАТО у період російської агресії та «гібридної війни», досліджено чинники, які можуть стати вирішальними для глобальної та регіональної безпеки.

У статті визначено ключові проблеми на шляху гарантування  енергетичної безпеки та роль НАТО у їх вирішенні. Висвітлено позицію Альянсу в енергетичному питанні. Проаналізовано документи самітів НАТО в Бухаресті від 2008 р., Чикаго від 2012 р., та Стратегічну Концепцію НАТО від 2010 р.. З’ясовано, що Альянс розподілив свою роль у вирішенні енергетичних проблем на три сфери, як-от:підвищення рівня обізнаності; захист критичної енергетичної інфраструктури; поглиблення енергоефективності у військових. Досліджено роль Центрів передового досвіду, їх спеціалізацію, а також цілі.

Висвітлено актуальну проблему формування, ефективного функціонування Європейського інформаційного суспільства, створення системи безпеки та протидії негативним інформаційно-психологічним впливам. Наголошено, що Європейське інформаційне суспільство є невід'ємною частиною глобального інформаційного простору, важливою інформаційно-комунікативною складовою міжнародної співпраці, створення ефективних інституційних механізмів та розроблення нормативно-правової бази - пріоритетне завдання суб'єктів як європейського, так і світового політичних процесів.

The article analyzes the scientific views regarding the theoretical and legal foundations of the state personnel of the Military organization of Ukraine. Analyzes the legal regulation in the area of which is determined by a set of objectively determined social relations aimed at ensuring personnel of military forces and law enforcement agencies. Disclosed are the most important problems of staffing the state military organization, as well as proposals for their research and practical solutions.