Місто Жовква (польською - Żółkiew) належить до пізніх ренесансних закладень приватних міст-резиденцій на території Галичини кінця XVI ст. Урбаністично-просторова структура міста була запроектована за взірцем ренесансного ідеального міста. Місто складалася з двох спряжених частин: замку власника та укріпленого середмістя. Поєднання цих двох частин мало специфічний характер – коли центральна площа середмістя була відкрита однією стороною до головного фасаду замкового комплексу. В`їзд до замку відбувався лише з цетральної міської площі. Ця функціонально-розпланувальна засада особливо підкреслювала ідейний ренесансний характер міського комплексу. Жовква належить до міст, яке має автора. Ним був італійський архітектор Паоло Кламенсі (відомий у Львові під іменем «Павло Щасливий»), член львівського цеху мулярів, який перейшов на службу до власника міста гетьмана Станіслава Жулкевського. Побудова замку та міста стали для архітектора амбіційним проектом та пожиттєвою справою. На основі аналізу історичних даних висунуто гіпотезу, що розплановуючи місто та замок, Павло Щасливий користувався опублікованими раніше італійськими теоретичними трактатами про архітектуру. Порівняння трактатів дозволило стверджувати, що він використав одну із схем ідеального міста, яка була опублікована у книзі П’єтро Катанео «Чотири книги про архітектуру» (видана у Венеції, 1567 р.). Таким чином Жовква - це одне з міст, яке реалізоване на практиці за теретичною моделлю П’єтро Катанео.
Aftanazе, R., 1990. Materialy do dziejow rezydencji. T.VIIa.Warszawa: Polska academia nauk.
Barącz, S. 1852. Pamiątki miasta Żỏłkwi. – Lwỏw: Drukiem Piotra Pillera.
Barącz, S. 1877. Pamiątki miasta Żỏłkwi. Drugie wydanie. Lwỏw: drukarnia "Gas. Narod.", s.12-63;
Bevz, M., 2003. Shovkva and Brody – “ideal towns” of Late Renaissance Period. The ukrainian interpretation of the conceptual idea from Pietro Cattaneo's treatise. Fondazione Romualdo Del Bianco News from Florence. 5. Florence, p.21-22.
Bielowski, A. 1852. Pisma St. Żỏłkiewskiego. Lwow.
Bogdanowski, J. 1996. Architektura obronna w krajobrazie Polski: Od Biskupina do Westerplatte. Warszawa. Kraków: Wydawnictwo Naukowe PWN.
Broniewski, T. 1980. Historia architektury dla wszystkich. Wroclaw, Warszawa, Krakow, Gdansk „Ossolineum”, 1980. S.326.
Cataneo, P. 1567. L' Architettura. Venetia.
Confurius, G., 1990. Sabbioneta. "Klar und lichtvoll wie eine regel". Planstadte der Neuzeit. Vom 16. bis 18. Jahrhundert. - Eine Ausstellung des Landes Baden-Wurttemberg veranstaltet vom Badischen Landesmuseum Karlsruhe: s.111-131;
Guerquin, B. 1984. Zamki w Polsce. Warszawa: Arkady.
Karin Stober, von Holger Schumacher und Sabine Winter., 1990, 140 Planstadtanlagen in Europa. Klar und lichtvoll wie eine regel. Planstadte der Neuzeit. Vom 16. bis 18. Jahrhundert. - Eine Ausstellung des Landes Baden-Wurttemberg veranstaltet vom Badischen Landesmuseum Karlsruhe, s.339-363;
Krawcow, S. 1992. O ukladzie przestrzennym miasta Brody w XVI-XVII w. Kwartalnik architektury i urbanistyki. T.XXXVII, Zesz. 1. Warszawa: PWN, s.3-4;
Książek, M. 1994. Materialy pomocnicze do studiỏw w zakresie historii urbanistyki. Krakow: Politechnika Krakowska.
Książek, M. 1998. Zagadnienia genezy rozplanowania i typologii miast prywatnych XVI i XVII wieku w Poludniowej Malopolsce. Krakỏw: Politechnika Krakowska, s.159-162;
Kuśnierz K., 1892. Zabytkowe wartosci naczelne mista historycznego dawnej Galicji na przykladzie Brzezan, Brodow, Żỏłkwi oraz Stanislawowa. W: A. Czolowski, red. Dawne zamki i twierdze na Rusi Halickiej. Lwow: nakl. autora.
Kuśnierz, K. 1984. Sieniawa. Założenie rezydencjonalne Sieniawskich. Rozwỏj przestrzenny w XVII oraz XVIII wieku. Rzeszỏw.
Mieg, F. von, 1779-1782. Karte des Koenigreiches Galizien und Lodomerien. Kriegsarchiv in Wien, Nr. B. IX a.
Motak, M. 2016. Uwagi o rozplanowaniu przestrzennym Żỏłkwi i Stanislawowa – magnackich zalozen miejsko-rezydencjonalnych okresu Renesansu. W: J Naronowicz-Naronski. Budownictwo wojenne. Oswiȩcim: Wyd-wo NapoleonV.
Niedzwiecki, M. 1908. Z przeszlosci Żỏłkwi. Lwow: Nakladem autora z drukarni “Polonia”.
Osiṅski, M. 1933. Zamek w Żółkwi. Lwów: Nakladem tow. Opieki nad zabytkami sztuki I kultury we Lwowies.
Petrus J.T. 1994. Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: Cz. 1. T.2. Koscioly i klasztory Żỏłkwi. Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury.
POLONA, 2018. Schloss u. Pfarrkirche in Żółkiew am Ende des XVIII. Jahrhunderts (Ansicht vom Süden). [online] Доступно: <https://polona.pl/item/schloss-u-pfarrkirche-in-zolkiew-am-ende-des-xviii-jahrhunderts-ansicht-vom-suden,NTU4MjQ4Ng/0/#info> [Дата звернення 1 вересень 2018]
Sosnowski, O, 1935.O planach osiedli sprzezonych w Polsce. Biuletyn Historii Sztuki i Kultury, t. IV, nr. 2, s.69-78;
Tazbira, J., red., 1977. Polska XVII wieku. Paṅstwo, społeczeṅstwo, kultura. Warszawa: Wiedza Powszechna.
Wikimedia Commons, 2018. Servizio fotografico (Sabbioneta, 1965). [online] Доступно: <https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Paolo_Monti_Servizio_fotografico_(Sabbioneta,_1965)_-_BEIC_6328988.jpg> [Дата звернення 1 вересень 2018].
_-_BEIC_6328988.jpg){kind=link}
Wikipedia: L'enciclopedia libera, 2018. Corso Garibaldi. [online] Доступно: <https://it.wikipedia.org/wiki/Guastalla#/media/File:Guastalla_corso_Gari... [Дата звернення 1 вересень 2018]
Wikipedia: Wolna Encyklopedia, 2018. Stanisław Żółkiewski.
World Heritage Centre, 2018. Mantua and Sabbioneta. [online] Доступно: <https://whc.unesco.org/en/list/1287sabbioneta> [Дата звернення 1 вересень 2018]
Zarebska, T. 1971. Teoria urbanistyki wloskiej XV i XVI wieku. Warszawa.
Zarebska, T., 1993. Funkcje i formy placow miejskich w Polsce XVI-XVIII w. Кwartalnik Historii Kultury Materialnej, 2, s.208;
Zubrzycki, J.S. 1901. Żółkiew. Studyum architektoniczne. Krakow, dukarnia uniwersytetu Jagellonskiego.
Атлас українських історичних міст, 2016. Том 3: Жовква. Наук.ред. Мирон Капраль. Львів.
Бевз М., Оконченко О. та Оконченко, І., 2002. Дослідження будинкуна “вежі” по вул. Василіанській у м. Жовкві. Архітектура: Вісник Національного університету “Львівська політехніка”, №439 Львів, с.128-133.
Бевз, М. В., Оконченко О. М. та Оконченко І. В., 2004. Розвиток системи укріплень середмістя Жовкви у XVI-XVIII cт. Записки НТШ. Львів.
Бевз, М. та Присяжний, К., 1997. Дослідження цегли в памятках міста Жовкви. Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація, 8, Львів, с. 21-32.
Бевз, М., 1997. Архітектурно-просторовий уклад міста Жовкви в контексті європейської урбаністики. Жовква. Галицька брама, №4 (28). Львів: Центр Європи, с.6-7.
Бевз, М., 1998. Жовква — ренесансне „ідеальне“ місто. Українська реалізація концептуальної ідеї з трактатуП'єтро Катанео. Історична, мистецька, архітектурна спадщина Жовкви. Проблеми охорони, реставрації, використання. Жовква-Львів, с.36-43;
Бевз, М., 2000. Магдебурзьке право та урбаністичний уклад приватного міста-резиденції (на прикладі м. Жовкви). Українська академія мистецтва. Дослідницькі та науково-методичні праці, Вип. 7. Київ, с.68-75.
Бевз, М., 2007. Історичне місто як об’єкт збереження і регенерації. Проблеми теорії і історії архітектури України. Збірник наукових праць, вип. 7. Одеса: Астропринт, с.105-119.
Бевз, М., Оконченко, О. та Оконченко, І., 2003. Графічна реконструкція м. Жовкви станом на XVII-XVIII ст. План та картосхема. Львів: “Центр Європи”, с.1-2.
Бевз, М., Оконченко, О. та Оконченко, І., 2005. Розвиток системи міських укріплень Жовкви у ХУІ-ХУІІІ століттях. Записки Наукового Товариства імені Шевченка. Праці Комісії архітектури і містобудування. Т. ССХLIX. Львів: НТШ, с.327-351.
Бунин, А. и Саваренская, Т. 1979. История градостроительного искусства, Т.1. Москва: Стройиздат, с.242-250;
Великий, В., Голяк, В., Ковальчук, М., Литвин, М. та Науменко, К. 1994. Жовківщина: Історичний нарис. Том 1. Жовква-Львів-Балтимор: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Земляцьке об’єднання “Жовківщина“.
Вікіпедія. Вільна енциклопедія, 2018. Воля-Висоцька. [online] Доступно: <https://uk.wikipedia.org/wiki/Воля-Висоцька> [Дата звернення 1 вересень 2018]
Вуйцик, В. 1989. Історико-архітектурний заповідник у місті Львові. Львів: Каменяр, с.5-20;
Ґрачотті, С., 1996. Українська культура ХVІІ ст. і Європа. В: НАН України, Фундація "Джорджо Чіні", Мишанич, О., ред., Україна ХVІІ ст. Між заходом та сходом Європи. Матеріали 1-го українсько-італійського симпозіуму 13-16 вересня 1994 р. Київ-Венеція, с.1 - 27;
Каліка, Я. Ф. та Яремич Г. Р. 1990. Нестеров: Путівник. Львів: “Каменяр”.
Клименюк, Т., Консулова Н., Бевз М., та Ковальчук, Х. 2009. Проектна графіка. Львів: НУЛП, с. 35-70.
Ковальчик, Є., 1998. Святиня слави роду Радзивиллів у замку в Жовкві. Історична, мистецька, архітектурна спадщина Жовкви. Проблеми охорони, реставрації, використання. Збірник матеріалів українсько-польського науково-практичного семінару. Жовква; Львів, с.106-113.
Кравцов, С., 1993а. Містобудівна історія Бродів та Гійом Левассер де Боплан. Україна в минулому, вип. ІV. Київ-Львів: 1993. с.31-39;
Кравцов, С., 1993б. Сліди французької школи у фортифікаціях України ХУІІ ст. Фортифікація України. Матеріали міжнародної конференції. Кам'янець-Подільський, с.24;
Крип'якевич, І. 1930. З минулого Жовкви. Жовква: Просвіта.
ЛДІА України у Львові. Ф.№186, оп.№5, спр.№234 (1854 рік) Кадастрова карта м.Жовкви. – 4 Арк., І ч., арк 2.
ЛДІАУкраїни у Львові. Ф.№146, оп.№88, спр.№1139(1841рік) Брульйон – план м.Жовкви.
Мартинюк, А., 1997. Результати архітектурно-археологічних розвідок кварталу на пл. Вічевій. Галицька брама, 4/28. Львів: „Центр Європи“, с.13-14.
Мацюк, О., 1997. Замки і фортеці Західної України. Львів: Центр Європи с.51-60.
Накопало, В., 1997. Чи такою була стара Жовківська ратуша? Галицька брама. Жовква, 4. Квітень, с.9.
Овсійчук, В.А. 1985. Українське мистецтво другої половини XVI-першої половини XVII ст. Київ: Наукова думка.
Піхурко, У., Кривошеєва, Д. та Чурилик Я., 1996. Жовква. До історії витоків поселення і розвитку міста. Вісник. Укрзахідпроектреставрація, 5. Львів, с.16-23.
Сварник, І., 1983. Україна очима іноземця. Ульріх фон Вердум. Щоденник подорожі, яку я здійснив у роки 1670, 1671, 1672 ... через королівство польське ... Жовтень, 9 (467), с.84-100.
Созанський, І. 1911. З минувшини Бродів. Причинки до історії міста. Львів: НТШ.
Трегубова, Т., 1979. Изучение и сохранение исторических центров малых городов Украины. В: Ежов, В.И. и др., ред., Проблемы современной архитектуры и историческое наследие Украины: Сборник КиевНИИТИ, Киев: КиевЗНИИЭП, с.72-79.
Трегубова, Т., 1995. Стародавнє місто Шаргород. Теорія та історія архітектури. Київ: НДІТІАМ, с.57-71.
Україна Інкогніта, 2015. Теренами давнього Глинська. [online] Доступно: <http://ukrainaincognita.com/lvivska-oblast/zhovkivskyi-raion/glynsk-glyn... [Дата звернення 1 вересень 2018]
Черкес, Б.С. та Бевз М.В., ред., 1992. Урбаністично-архітектурні проблеми міст Галичини. Львів-Краків: НУ «Львівська Політехніка», с.19 - 20.
Чорновус, В., 1993. Урбаністичні концепції ідеального міста епохи Відродження та їх реалізація на західноукраїнських землях. Наукові зошити кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів, 1. Львів: Держ. університет „Львівська політехніка“, с.110-114;
Яремич, Г., 1997. Жовква–історичне місто-заповідник. Галицька брама, 4/28. Львів: „Центр Європи“, с.5.