У статті розглядається специфіка й структура системної організації української термінології дизайну, визначені особливості лексико-семантичних відношень, виокремлено основні тематичні групи й підгрупи, проведено аналіз змін.
У статті досліджено словотвірні особливості українських термінів конституцій-ного права. Зокрема окреслено особливості суфіксального та префіксального способів творення термінів цієї галузі права на сучасному етапі. З’ясовано та проаналізовано продуктивність словотвірних моделей цих способів творення термінів конституційного права.
У статті проаналізовано труднощі й проблеми перекладу українською мовою з латинської риторичних термінів, вжитих і пояснених у трактаті «Про риторичне мистецтво» Теофана Прокоповича (1707 р.), з огляду на сучасні тенденції впорядкування науково-технічної термінології. На основі проведеного дослідження, а також розгляду сучасних тенденцій в українському науковому стилі зроблено висновок щодо схожості багатьох явищ і процесів у науковій мові XVIII ст. і в сучасних умовах.
Автор окреслює риси явища латентності та експлікації літературознавчого терміна, особливості літературознавчої терміносистеми на прикладі праць Івана Денисюка, вказує на окремі риси творення й функціювання терміносистеми в науковому тексті.
У статті виявлено та проаналізовано основні структурні моделі складених термінів із компонентом арка в сучасній українській мові та подано ономасіологічний аналіз цих терміносполук.
У статті проаналізовано особливості кіномистецьких термінів-словосполучень у сучасній українській мові. Висвітлено специфіку їхньої семантики, виділено найбільш типові структурно-семантичні моделі, за якими утворено складені найменування.
Статтю присвячено аналізові процесів, що відбулись у складі української музичної термінології: виходять з активного вжитку історизми, архаїзми, синоніми; поповнюють музичну терміносистему нові слова – запозичення, деривати, діалектні назви. Українська музична термінологія перебуває в безперервному розвитку.
Статтю присвячено вивченню структурної організації термінологічних словосполучень української електроенергетичної термінології, виявленню найпродуктивніших моделей термінів-словосполучень. Особливу увагу звернено на моделі складених електроенергетичних термінів, проаналізовано дво- і трикомпонентні терміни-словосполучення.
Статтю присвячено аналізові особливостей родо-видових відношень складених термінів із семою ‘вода’ в науково-технічній термінології.
Стаття продовжує низку публікацій автора, присвячених вивченню прізвищевих та відпрізвищеих термінів української фізичної термінології. У ній розглянуто питання антонімії фізичних термінів-антронімів та їх різновиди.