українська мова

Статтю присвячено розглядові гіперо-гіпонімії в терміносистемі гендерної лінгвістики. Наголошено на системності як одній з основних характеристик терміна, проаналізовано поняття термінології та терміносистеми. Зазначено, що  гіпонімічна парадигма є однією з найважливіших категорій, що формують термінологічні структури. З-поміж розглянутих гіпонімічних груп виділено дво- й багаторівневі структури, наявність яких є однією з вагомих підстав для віднесення термінології гендерної лінгвістики до категорії систем.

У статті розглянуто питання латинськомовної термінолексики як невід’ємного компонента фахової мови музейників. Визначено особливості функціювання препозитивних і постпозитивних компонентів латинського походження в мові-реципієнті. Розглянуто найуживаніші терміни, утворені за допомогою словотвірних елементів латинського походження, проаналізовано їхню семантику й формальну структуру.

У статті тематично досліджено українську фармацевтичну термінологію та здійснено спробу її тематичного класифікування. Проаналізовано особливості тематичних груп української фармацевтичної термінології.

«Зброя Судного дня» – це документально-фантастичний роман про уявне відтворення ракетно-ядерної зброї в час, коли вирішується доля України. Предметом аналізу статті є аналізування сучасних військових термінів і номінацій цього твору.

Досліджено номенклатурно-номінаційні процеси найменування і продукування технічних кольорономенів автомобільних фарб, в основу яких покладено засіб вторинної номінації та трансонімізації. Систематизовано й докладно розглянуто основні й найчисельніші групи автомобільної фарбової номенклатури, визначено мотиваційні аспекти номінування цих одиниць, а також їхню структуру, семантичне поле та прагматичний рівень уживаності.

У статті розглянуто слова з компонентом електро- в українській мові, простежено фіксацію таких лексем у лексикографічних працях різного часового зрізу, виявлено тематичні групи таких слів, їхня належність до різних наукових сфер, а також простежено динаміку змін семантичної структури – її звуження чи розширення – деяких термінів. Зіставлено такі слова з їхніми аналогами в інших слов’янських мовах.

У статті досліджено проблему наукової точності застосування терміна «суміші» й сумісних із ним термінів «однорідні суміші», «неоднорідні суміші», «гомогенні суміші», «гетерогенні суміші», «дисперсні системи» в українській хімічній літературі для загальноосвітніх та вищих навчальних закладів.

У статті заналізовано тренди страхового ринку України й висвітлено проблеми побудови та стандартування актуарної термінології, що стосується видів страхування, інших ніж страхування життя.

Розглянуто медичний термін в аспекті сучасної теорії тексту. Описано його потенційні можливості у вираженні текстової категорії «інформативність», що витворює національну мовну картину світу і віддзеркалює специфіку наукового мислення українців.

У статті проаналізовано українські медичні терміни-композити з міжнародними компонентами дерм-, дерма-, дерм(о)-, дермат(о)- та українським відповідником на позначення соматичного поняття шкіра. Порушено проблему взаємозаміни таких лексем українськими відповідниками. Виявлено їхню продуктивність та мобільність.