державний службовець

Проаналізовано чинне законодавство України в частині оплати праці держслужбовців, передумови та підстави у реформуванні системи оплати праці у державному секторі. Розглянуто основні новели законопроєкту «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі кваліфікації посад», зокрема, посилення ролі посадового окладу; запровадження класифікації посад відповідно до Каталогу типових посад та критеріїв віднесення до таких посад; запровадження системи грейдів (зарплатних рівнів) та ін.

Проаналізовано національне законодавство у сфері захисту трудових прав працівників та державних службовців як працівників зі спеціальним статусом з метою недопущення будь-яких проявів та видів дискримінації у сфері праці. Визначено авторське поняття мобінгу як способу дискримінації трудових прав громадян України, що проявляється через психологічні, економічні та інші способи насильства, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, яка змушує особу-працівника недооцінювати власну професійну придатність.

У статті всебічно досліджується етику державного службовця як засіб запобігання та протидії корупції. Наголошується, що державні службовці мають особливе суспільне призначення, цілі, завдання, які зумовлені особливостями їхньої професійної діяльності. Виконуючи завдання і функції держави, державні службовці потенційно мають конфлікти (у тому числі конфлікт інтересів), складні ситуації, корупційні ризики, що вимагає наявності не лише професійних (ділових), психологічних якостей, освітнього рівня, а й моральних якостей.

У статті здійснено аналіз змісту принципу доброчесності на публічній службі. Наголошено, що доброчесність є одним з інструментів запобігання корупції та невід’ємною частиною культури державної служби.

Досліджено правове регулювання правил доброчесності серед публічних посадових осіб. Проаналізовано Антикорупційні стратегії, які слугують дороговказом для подолання корупції в державі.

У статті здійснено аналіз сучасного стану формування кадрів державної служби. Звертається увага на наявні проблеми у цій сфері: недосконалість конкурсних процедур, неефективність професійного навчання. Досліджено нормативно-правову основу формування державних кадрів. Наголошено на важливості індивідуальної програми державного службовця, яка прогнозує не лише показники потреб державного органу, але й враховує індивідуальні потреби державного службовця.

Стаття присвячена дослідженню цінностей та етичних стандартів діяльності службовців органів публічної адміністрації Західних країн та з’ясуванню механізмів, що забезпечують їх дотримання.