сфера публічності

Підходи до формування міжкультурної компетентності фахівців публічного управління

Розглянуто підходи до формування міжкультурної компетентності фахівців публічного управління. Визначено сутність та особливості міжкультурної компетентності фахівців публічного управління. Проаналізовано низку нормативно-правових актів, на базі яких здійснюється міжкультурна комунікація та забезпечується формування належної міжкультурної компетентності фахівців публічного управління. Обґрунтовано структурні складові міжкультурної компетентності, якими повинні володіти майбутні фахівці публічного управління у сучасному глобалізованому суспільстві.

Удосконалення процесу прийняття управлінських рішень в Україні шляхом забезпечення їх публічності в умовах війни

Стаття присвячена аналізу ключових особливостей процесу вдосконалення прийняття управлінських рішень в умовах воєнного стану в Україні шляхом забезпечення принципу публічності, зокрема досліджено специфіку вимог до публічності процесів управління та розпорядження публічною інформацією в сучасній Україні крізь призму вимог безпеки та взаємодії із Збройними Силами.

Сучасні підходи до підготовки фахівців публічної сфери

Розглянуто проблематику підготовки фахівців публічної сфери в сучасних умовах. Проаналізовано програми співпраці системи освіти України з ЄС, які дають можливість в рамках мобільності студентів майбутнім фахівцям публічної сфери дослідити зарубіжний досвід. Окреслено кроки, які потрібно здійснити освітнім закладам, спрямованим на підготовку фахівців публічної сфери відповідно до вимог сучасного світу. Представлено підходи щодо засто- сування американської та європейської моделей освіти у публічній сфері з метою підготовки кваліфікованих спеціалістів.

Науково-методологічна культура як чинник розвитку сфери публічності в Україні

Розглянуто зміст і структуру науково-методологічної культури сфери публічності як засвоєння, розуміння та практичного впровадження її суб'єктами передового досвіду успішної діяльності з модернізації суспільства. Розкрито раціональну й ціннісну складові зазначеної культури та низку її соціально важливих функцій. Обґрунтовано необхідність використання науково-методологічної культури як дієвого чинника протистояння різним формам псевдокультури та забезпечення соціального розвитку.