негашене вапно

The crystalline phases of hydration products of the gypsum-lime binder were identified using XRD analysis. The physical and chemical regularities of the structure formation processes in the model system “gypsum – quicklime – metakaolin – amorphous silica – water – borax” were established. The influence of the quicklime type and gypsum binder brand on the morphology and the size of the calcium sulfate dihydrate crystals were investigated.

One of the leaders of wall materials in the modern market, which combines high constructional and thermal insulation properties, is cellular concrete, in particular non-autoclave hardening. Improving efficiency of cellular concrete as a heat insulating material is, above all, in the maximum possible decrease in average density, while providing a certain level of physical and mechanical indicators necessary for the manufacture of products in the form of slabs.

One of the actual problems of the further sustainable development of construction industry is solution of energy and resource saving problems during production and reduction of harmful emissions. Building materials based on gypsum raw compared to cement materials of analogical purpose are characterized by low energy consumption, as well as better ecological indicators. However, gypsum materials without modifying additives have low strength and water resistance which limits their application to the area of internal processing of rooms with a relative humidity of up to 60 %.

The development of the technology of new binders and concrete involves the following stages: the selection and preparation of materials, designing the composition in accordance with requirements, preparation of the mixture and the formation of products, initial curing and setting, further hardening. All these stages are united in a single complex, in which each stage has its own special significance and simultaneously affects the efficiency of the entire technological complex.

Розглянуто основні причини зсідання мінеральних в’яжучих матеріалів та виробів на їх основі, зокрема неавтоклавного ніздрюватого бетону. Досліджено фізико-механічні показники гіпсовапняного каменю за різних водотвердих відношень і вплив вмісту метакаоліну на експлуатаційні характеристики в'яжучого. За допомогою оптичного мікроскопа визначено зміну відносного розширення композиційного каменю в часі. Методом РФА встановлено основні кристалічні фази в системах гіпс-вапно та гіпс-вапно-метакаолін.

Встановлено фізико-хімічні та технологічні фактори, за яких відбувається гідрата-
ційне тверднення негашеного вапна. При використанні сповільнювачів гідратації СаО на
основі вуглеводнів спостерігається явище адсорбційної пептизації. Розроблено опти-мальні
склади вапняно-гіпсових в’яжучих, що характеризуються підвищеною водостій-кістю.
Встановлено, що добавки фосфорної, кремнієвої, борної та сульфатної кислот та їх солей
підвищують міцність на 50,0–150,0% під час тверднення вапна в умовах відведення