Особливості гідратаційного тверднення негашеного вапна за наявності аніонних груп [so4]2-

Received: March 30, 2017
Accepted: March 30, 2017
Authors: 

Я. Б. Якимечко, Б. Б. Чеканський

Національний університет “Львівська політехніка”,
кафедра хімічної технології силікатів

Встановлено фізико-хімічні та технологічні фактори, за яких відбувається гідрата-
ційне тверднення негашеного вапна. При використанні сповільнювачів гідратації СаО на
основі вуглеводнів спостерігається явище адсорбційної пептизації. Розроблено опти-мальні
склади вапняно-гіпсових в’яжучих, що характеризуються підвищеною водостій-кістю.
Встановлено, що добавки фосфорної, кремнієвої, борної та сульфатної кислот та їх солей
підвищують міцність на 50,0–150,0% під час тверднення вапна в умовах відведення
теплоти гідратації. Отримано дані впливу негашеного вапна на терміни ту-жавіння
будівельного гіпсу та встановлено умови гідратаційного тверднення негаше-ного вапна. Physic-chemical and technological factors under which hydration hardening of
quicklime happens, were established. Phenomenon of adsorption peptization takes place when
CaO hydration retarders based on hydrocarbons are used. Optimum compositions of limegypsum
binders, which are characterized by high water resistance, were designed. It is
established that additives of phosphoric, silicic, boric and sulfuric acids and their salts enhance
strength for 50.0...150.0% during lime hardening in the conditions of removal of heat of
hydration. Data of influence of quicklime on timing of hardening of building gypsum was
received and conditions of hydration hardening of quicklime were established.

1. Руденко О. В. Производство извести и энергозатраты в шахтных и во вращающихся печах //
Строительство, материаловедение, машиностроение: серия Теория и практика производства и
применения ячеистого бетона в строительстве: Сб. науч. трудов. – 2009. – Вып.4. – С. 294–308.
2. Овчинников В. П. Облегченный тампонажный цемент для низкотемпературных скважин //
Бурение и нефть. – 2004. – №5. – С. 25–28. 3. Овчаренко Г. И. Безусадочные цементно-зольные
композиции // Известия высших учебных заведений. Строительство. – 2010. – № 9. – С. 73–75.
4. Ubbriaco P. A study of the hydration of lime-pozzolan binders // Journal of Thermal Analysis. – 1998. –
Volume 52. – P. 1047–1054. 5. Johansson Stig, Andersen Per Just. Pozzolanic activity of calcined moler
clay // Cem. and Concr. Res. – 1990. – 20, No. 3. – Р. 447–452. 6. Miskufova A., Havlik T., Bitschnau B.,
Kielski A., Pomadowski H. Properties of CaO sintered with addition of active alumina // Ceramics –
Silikaty. – 2015. – Vol. 59, Issue 2. – P. 115–124. 7. Осин Б. В. Негашеная известь. – М.: Гос. изд.
л-ры по стр. м-лам, 1954. – 370 с. 8. Осин Б. В. Условия высокопрочного гидратационного
твердения извести // Изв. вузов. Строительство и архитектура. – 1973. – № 10. – С. 73–76.
9. Azpiazu M. N., Morquillas J. M., Vazquez A. Heat recovery from a thermal energy storage based on the
Ca(OH)2/CaO cycle // Applied Thermal Engineering. – 2003. – Vol. 23, Issue 6. – P. 733–741.