У статті вивчено проблему виокремлення та особливостей видів аргументації в судовому процесі. Досліджено базові знання та навички, якими повинен володіти мовець для ефективного аргументування. З’ясовано фактори, які впливають на цей процес. Визначено місце підготовки та вміння оперувати інформацією як ключових агентів, які впливають на результативність аргументації в судовому процесі, зважаючи на його специфіку. Вивчено макроструктурні елементи аргументативного дискурсу, їх взаємозав’язки та особливості застосування. Виявлено особливості побудови індуктивної та дедуктивної демонстрації, застосування в ній порівнянь, метафор та інших психологічних засобів. Досліджено проблему ототожнення понять “юридична аргументація” та “правова аргументація”, їх базові відмінності. Визначено природу видів аргументації, встановлено зв’язок між ними. З’ясовано вплив домінуючих в історії парадигм на формування видів аргументації залежно від їх особливостей. Вивчено значення динамічності правової системи держави як основного фактору впливу на розвиток видів аргументації. Досліджено парадокси, які виникають при їх порівнянні у контексті розгляду впливу законодавства як фактору. Виявлено особливі характеристики макроелементів аргументативного дискурсу, яких вони набувають в межах застосування кожного з видів аргументації. З’ясовано зміну переліку видів аргументів, специфіки демонстрації та змісту тези відповідно до особливостей юридичної та правової аргументації. Визначено специфіку співвідношення риторики та логіки у процесі аргументування. Вивчено значення логічних моделей у появі правової аргументації та відході від позитивістської парадигми. Запропоновано систему понять для полегшення розуміння понять “юридична аргументація” та “правова аргументація” відповідно до їх вживання у літературі. Вивчено взаємозалежність видів аргументації та правових систем і домінуючих в них парадигм. З’ясовано межі впливу юридичної та правової аргументації на правові системи. Виявлено необхідність систематичної актуалізації законодавства для створення необхідних умов розвитку правової аргументації відповідно до потреб та реалій суспільного життя. На прикладі України виявлено умови та фактори, які перешкоджають розвитку правової аргументації.
1. Bachaliashvili O. V. (2014). Argumentacija v sudebnom diskurse [Argumentation in judicial discourse].
Evrazijskij Sojuz Uchenyh (ESU). No. 9. S. 3‒11 [in Russian].
2. Dudash T. (2016). Pravova arhumentatsiia: do pytannia pro zahalne poniattia [Legal argumentation: on the
question of a general concept]. Pravo Ukrainy. No. 8. S. 99–106 [in Ukrainian].
3. Koziubra M. I. (2012). Teoriia yurydychnoi arhumentatsii: stanovlennia, stan ta perspektyvy u
vitchyznianii yurysprudentsii [Theory of legal argumentation: formation, state and prospects in domestic
jurisprudence]. Naukovi zapysky NaUKMA. Yurydychni nauky. T. 129. S. 3‒11 [in Ukrainian].
4. Rabinovych P. M. (2016). Pravova arhumentatsiia: termino-poniattievyi instrumentarii doslidzhennia
[Legal argumentation: term-conceptual tools of research]. Visnyk Natsionalnoi akademii pravovykh nauk Ukrainy.
No. 2(85). S. 8‒20 [in Ukrainian].
5. Riabovol L. (2019). Peredumovy y chynnyky stanovlennia vitchyznianoi zahalnoteoretychnoi
yurysprudentsii [Prerequisites and factors of formation of domestic general theoretical jurisprudence]. Teoriia
derzhavy i prava. No. 2. S. 182‒187 [in Ukrainian].
6. Starinnova T. B. (2010). Struktura argumentativnogo diskursa [Structure of argumentative discourse].
Vestnik Volzhskogo universiteta im. V. N. Tatishheva. No. 4. S. 19‒29 [in Russian].
7. Shcherbyna O. Yu. (2014). Lohichne modeliuvannia ta yurydychna arhumentatsiia [Logical modeling and
legal argumentation]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Filosofiia.
Politolohiia. No. 1. S. 50–53 [in Ukrainian].