РОЗРОБЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ЕКСТРАКЦІЙНОГО РОЗДІЛЕННЯ ГЛЮТЕНУ

1
Національний університет “Львівська політехніка”
2
Національний університет “Львівська політехніка”
3
Національний університет “Львівська політехніка”
4
Національний університет “Львівська політехніка”

Процес переробки кукурудзяного зерна дозволяє отримати крохмаль, клітковину, олію та білки. Кукурудзяний глютен - це цінний продукт, що отримується в процесі переробки кукурудзи на крохмаль і патоку. Являє собою чистий білок і володіє прекрасними поживними властивостями. На противагу пшеничному глютену він не має широкого використання, переважно використовується для годівлі сільськогосподарських тварин та птиці і має низькі терміни зберігання порівняно з пшеничним. Вторинна переробка кукурудзяного глютену є актуальною, оскільки крім вирішення ряду екологічних проблем довкілля з нього можливо отримати ряд важливих продуктів, зокрема зеїн та жиро-каротиноїдну фракцію.

В даній роботі описаний процес екстракційного розділення кукурудзяного глютену з одержанням зеїну та жиро-каротиноїдної фракції, що складається з двох стадій процесів екстракції.  На першій стадії екстракції проводилась спиртова екстракція, в якій в якості екстрагентів використовувались: етанол, метанол та 2-пропанол. В результаті проведення першої стадії отримували зеїно-жирову фракцію. На наступній стадій екстрагували зеїн та жиро-каротиноїдну фракцію з зеїно-жирової фракції, де як  екстрагенти використовували: трихлорметан, тетрахлорметан та гексан.

При дослідженні процесу екстракції кукурудзяного глютену встановлено, що основними факторами які впливають на ефективність екстракції є природа екстрагенту, час проведення екстракції, залежність ефективності екстракції від фракційного складу глютену.  Показано, що використання в якості екстрагенту етанолу дозволяє виділити з глютену 95÷100%  зеїно-жирової фракції, а також встановлено, що етанол є найбільш ефективним по виділенню з глютену залишків жирів та разом з ними каротиноїди. Проведені дослідження показали, що найбільш ефективним (за найменший час, а відповідно з найменшою витратою екстрагенту) є проведення екстракції з використанням фракції глютену з розмірами частинок 0,08÷0,04 мм. Екстракцію жиро-каротиноїдної фракції та одержання чистого зеїну найефективніше проводити трихлорметаном.

В роботі описано також методики синтезу даних продуктів та описана блок-схема запропонованого процесу екстракційного розділення глютену. Встановлені умови проведення екстракційного розділення глютену. Таким чином, в роботі описаний комплекс досліджень, який дозволяє ефективно використовувати кукурудзяний глютен для одержання з нього продуктів технологічного та комерційного застосування.

1. Нечаев А. П., Траубенберг С. Г., Кочеткова А .А. Пищевая химия // Издание 2-е, перераб. и
испр. – СПб.: ГИОРД, 2003. – 640 с. 2. Тюрин О.В. Новые виды кормовых продуктов //
Комбикормовая промышленность. – 1998. – № 1. – С. 36–37. 3. Lawton, John W. Zein: A History of
Processing and Use // American Association of Cereal Chemists. – November 1, 2002. 4. Rishi
Shukla, Munir Cheryan, Richard E. DeVor. Zein: the industrial protein from corn // An internation
journal of Industrial Crops and Products. – 2001. №13 p. 171–192. 5. Zhang H., Mittal G. Biodegradable
protein-based films from plant resources: A review. Environ. Prog. Sustain. Energy. – 2010. No. 29 р.
203–220. 6. Yao C., Li X., Song T. Electrospinning and crossfinking of Zein nanofiber mats // J. Appl.
Polym. Sci. – 2007. No. 103 p. 380–385. 7. Biswas A., Selling G.W., Woods K.K., Evans K. Surface
modification of zein films // Ind. Crops Prod. – 2009. No. 30 p. 168–171.