Уроки консолідаційних процесів українства Західної України першої чверті ХХ ст.

DG.
2022;
: cc. 42 - 56
1
Національний університет «Львівська політехніка»

Проаналізовано внутрішньо та зовнішньополітичні обставини консолі- даційних прагнень  українців Західної України першої чверті ХХ ст. Пошук єдиного шляху, об’єднання політичних партій і їх консолідація задля спільної мети у захисті соціально-економічних та національно-політичних прав укра- їнців формували по обидва боки Дніпра усвідомлення необхідності соборності, незалежності та єдності у створенні власної держави. Шляхи і засоби політичної боротьби різних партій та організацій вказували на  пошук єдиного курсу у подоланні заперечення міжнародними структурами факту наявності молодих паростків української державності. З’ясовано причини її невдач та наслідки для подальшої консолідації національно-патріотичних сил у Західній Україні.

На зламі ХІХ–ХХ ст. політичні партії й організації Східної Галичини чітко окреслили програму своєї діяльності: захист соціально-економічних та націо- нально-політичних прав українців у Австро-Угорській імперії та консолідація українського народу і його інтелектуальних структур для боротьби за відновлення державної незалежності й соборності України.

Залежно від внутрішньополітичної та міжнародної ситуації програма дій політичних партій удосконалювалася та конкретизувалася. Це час – Першої світової війни та української національно-демократичної революції у Російсь- кій та Австро-Угорській імперіях, за умов проголошення Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки, під час боротьби проти намагань Польщі анексувати Східну Галичину в 1918–1923 рр.

Після ухвали Ради Послів країн Антанти 14 березня 1923 р. про передачу Східної Галичини до складу польської держави національно-патріотичні сили краю, глибоко аналізуючи причини поразки національно-визвольних змагань, намагалися осмислити реальну ситуацію та визначити подальшу програму дій. Зрозуміло, що різні політичні партії та угрупування по-своєму оцінювали як причини поразки, так і шляхи й засоби виходу з цієї ситуації, пропонуючи своє бачення вирішення українського питання в Галичині, та на всіх поневолених іноземними державами землях України.

  1. Громадський Вістник. 1923. 21 березня.
  2. Громадський Вістник. 1923. 27 березня.
  3. Громадський Вістник. 1923. 25 березня.
  4. Громадський Вістник. 1923. 23 березня.
  5. Діло. 1923. 17 травня.
  6. Діло.– 1923. 23 березня.
  7. Діло.  1923.  26  квітня;  Зайцев  Олександр  Українська  Народно-Трудова партія 1919–1925. Україна модерна. Критика. Ч. 2. Київ–Львів, 2002. С. 80–83.
  8. Діло. 1923. 20 травня.
  9. Діло. 1923. 12 травня.
  10. Діло. 1923. 1 травня.
  11. Діло. 1923. 20 червня.
  12. Діло. 1923. 24 травня.
  13. Діло. 1924. 2 грудня.
  14. Діло. 1925. 21 лютого.
  15. Діло. 1923. 28 квітня та 20 травня.
  16. Рубльов  О.  С.,  Черченко  Ю.  А.  Сталінщина  й  доля  західноукраїнської інтелігенції. К.,1994; Сливка Ю. Ю. Сторінки історії КПЗУ... Львів, 1989.
  17. ЦДІА України у Львові. Ф. 581. Оп. 1. Спр. 111. Арк. 9–10.; Спр. 112. Арк. 1.
  18. ЦДІА України у Львові. Ф. 581. Оп. 1. Спр. 111. Арк. 23–24.
  19. ЦДІА України у Львові. Ф. 581. Оп. 1. Спр. 135. Арк. 16–18.
  20. ЦДІА України у Львові. Ф. 581. Оп. 1. Спр. 98. Арк. 18–24.
  21. ЦДІА України у Львові. Ф. 581. Оп. 1. Спр. 111. Арк. 3–4.
  22. ЦДІА України у Львові. Ф. 581. Оп. 1. Спр. 107. Арк. 6.
  23. ЦДІА України у Львові. Ф. 392. Оп. 1. Спр. 47. Арк. 1–8, 77.