Замок у Ягільниці один з зразків бастіонних укріплень на території України, де
до сьогодні у частині периметру збережений кам'яний ескарп. Метою дослідження є
узагальнення відомостей стосовно ґенези укріплень та визначення типу оборонних
споруд замку у Ягільниці. У результаті проведеного дослідження з'ясовано, що у
Ягільниці реалізовано тип укріплень, який пропонований в трактатах з мілітарної
архітектури починаючи з середини ХVІ – початку ХVІI ст. і базований на поєднанні
бастіонних фронтів і подвійного тенального фронту. Аналогічні рішення знаходимо
переважно у фортах, замках і фортецях мисового типу серед реалізацій у ХVІ – ХVІІІ
ст. в Європі і на території України, зокрема.
Бойко, В., Бубернак, С., 2008. Тернопільський енциклопедичний словник: Ягільницький
замок. Т. 3. Тернопіль. с. 679-680.
Бубернак, С., 2013. Таємниці Ягільницького замку (Чортківський район Тернопільська
область). Матеріали Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції “Краєзнавча музеологія:
минуле, сьогодення, перспективи”. Терноп. обл. краєзн. музей, 2013. с. 128-132.
Вердум, Ульріх фон. Щоденник. Переклад з німецької І. І. Сварник, 1983. Жовтень, № 10
(468). с. 89-105.
Історія міст і сіл Української РСР в двадцяти шести томах: Тернопільська область:
Ягільниця 1973 К: Головна редакція УРЕ Академії наук УРСР. с.567-569
Матвіїшин, Я., 2004. "Живописні плани трьох українських замків-фортець з XVII ст. (Бара,
Меджибожа, Чигирина) у Дипломатичному архіві Міністерства закордонних справ у Франції".
Історичне картознавство України. Збірник наукових праць. Львів-Київ-Нью-Йорк. с.195-200
Оконченко, О. М., Оконченко І. В., 2017. Оборонне значення фортифікацій замків Західної
України в контексті класифікаційного поділу прийнятого у ХVІІ столітті. Збірник матеріалів
VІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Археологія & Фортифікація України»
2016. Кам’янець-Подільський: ПП Буйницький О.А. c.183–187.
Памятники архитектуры и градостроительства Украинской ССР, 1983–86., гл. ред. Н.
Л. Жариков. Киев: Будівельник, Т. 1–4.
Петришин, Г.П., 2006. "Карта Ф. фон Miґa" (1779-1782 рр.) як джерело до містознавства
Галичини. Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка".
Поліщук Л., 2011. Об'ємно-планувальна характеристика Галицького замку за планом
інженера А. Гегершатйна. Замки України: дослідження, збереження, використання. Матеріали
міжнародної науково-практичної конференції. Галич, 3 листопада 2011р. Інформаційно-
видавничий відділ Національного заповідника «Давній Галич» Галич. с.98-104.
Савченко, О., 2019. Українсько-татарські політичні взаємини та соціальні комунікації у
XVІ – на початку ХVІІІ ст. Дисертація на здобуття к. іс. н. зі спец. 7.00.01. Історія України.
Національлний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова. Київ.
Сокирко, О., 2018. Міста, фортеці, гарнізони, фортифікаційно-оборонні стратегії в
козацькому гетьманаті доби "мілітарної ревоюції". City History, Culture, Society. Доступно: <
https://doi.org/10.15407/mics2019.04.089>(Дата звернення 10 квітня 2020).
Спеціальна карта України Ґійома Левассера де Боплана 1650 року, 2000, Мірило
(1:450000). Київ; Львів.
Тимець, І., 2013. Тютюнництво в Галичині наприкінці ХVІІІ – ХІХ ст. Гуржіївські
історичні читання, випуск 6.
Шерегій, Б. Замок Хуст. З глибини віків, 2018. Історико-архітектурний екскурс. Київ; Хуст.
Яковенко, Н. М., 1997. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст. навч.
посібник, Київ : Генеза.
Яковлев, В., 2000. История крепостей. Военно-историческая библиотека М. : ООО
«Фирма «Изд-во ACT» ; СПб. : ООО «Изд-во Полигон».
Adamczyk, J., 2004. Fortyficacje stałe na polskim przedmurzu od połowy XV do końca XVII
wieku. Kielce : Wydaw.
Baliński, M., Lipiński, T., 1845. Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i
statystycznym opisana. Warszawa : S. Orgelbrand, T. 2, cz. 2.
Bernatowicz, T., 2003. Na Kresach Multańskich. Kamieniec Podolski i zamki pogranicza polskotureckiego
w świetle nieznanych planów. Studium urbis charisteria Teresiae Zarębska Anno Jubilaei
oblata. Warszawa. s. 14-29.
Bogdanowski, J., 1996. Architektura obronna w krajobrazie Polski: Od Biskupina do
Westerplatte . Warszawa ; Kraków : Wydaw. Nauk. PWN.
Czołowski, A., Bohdan, J., 1926. Przeszlość i zabytki wojewódstwa tarnopolskiego. Tarnopol.
Czolowski, A., 1892. Dawne zamki I twierdze na Rusi halickiej. Teka konserwatorska. Lwow. s.
65–132.
Bachot, A., 1598e. Le gouvernail d'Ambroise Bachot,... : lequel conduira l curieux de géométrie
en perspective dedans l'architecture des fortifications, machine de guerre et plusieurs autres
particularitez y contenues. (online) Gallica Bibliotheque Numerique. Galica bnf.fr. Доступно: <www.
europeana. eu/porl:al/record/92035/FE3F55D0FF02E IFO13FIEA77D2D3E4EAA5E3C668> (Дата
звернення 10 січень 2018).
Die festung Rothenberg – der festungsbau im 18. jahrhundert, massnahmen der erhaltung und
möglichkeiten der konservierung. Inaugural-Dissertation, in der Fakultät für Geschichts- und
Geowissenschaften der Otto-Friedrich-Universität Bamberg. OPUS – Hochschulschriftenserver.
(online) Доступно: <http://www.opus-bayern.de/uni-bamberg/volltexte/2007/113/> (Accessed 1 may,
2015)
Dilich, Wilhelm, 1641. Peribologia seu muniendorum locor(um) ratio. Frankfurt, Drucker Anton
Humm. (online) Deutsche Fotothek, Aufnahme: MIK-Center Berlin GmbH, 2008 Доступно:
<http://www.deutschefotothek.de/?df_tg_0008853#|2> (Дата звернення: 10 січень 2018).
Freitag Adam, 1665. Architectura militaris nova et aucta oder Newe vermehrte Fortification ...
Letzte edition verbessert Amsterdam: Elzevier D. (online) Biblioteka Kórnicka PAN Доступно: <
www.wbc.poznan.pl:2758 >(Дата звернення: 10 січень 2018).
Guerquin, B., 1984. Zamki w Polsce .Warszawa : Arkady.
Jagielnica, Plan adaptacji zamku na fabrykę tytoniu Adaptirungs plan des Schlossgebäudes,
1817. (online) Archiwum Narodowe w Krakowie, 29/663/0/6/624. Доступно: <
https://www.szukajwarchiwach.gov.pl/skan/-
/skan/54284842382d6273f321faa08cdec636dc33eafb8206d313bf79d93da8e34bf0> (Дата звернення
10 квітня 2020).
Naronowicz - Naroński J., 1957. Budownictwo wojenne. Warszawa: Wydaw. Min. obrony
narodowej.
20 6
Okonchenko O., Okonchenko I., 2017. State of Preservation of the 16th – 17th Centuries Castle
Fortifications on the Territory of Western Ukraine. Current issues in research conservation and
restoration of historic fortifications. Collection of scientific articles. N. 9. s.202-208.
Pernal, Andrew B., 2012. Two Newly-Discovered Seventeenth-Century Manuscript Maps of
Ukraine. Od Kijowa do Rzymu. Bialystok : Instytut Badan nad Dziedzictwem Kulturowym Europy.
с.983-1000
Rąkowski, G., 2006. Przewodnik krajoznawczo-historyczny po Ukrainie Zachodniej. Pruszków :
Oficyna Wydaw. «Rewasz», Cz. II : Podole.
Slownik Geograficzny Krolestwa Polskiego: Jagielnica, 1845. Warszawa. Т.III. s.367-368.
Zamek Lanckoronskiego. Jagielnica, woj. tarnopolskie, 1918 - 1939. (online) Narodowe
Archiwum Cyfrowe, Koncern Ilustrowany Kurier Codzienny - Archiwum Ilustracji, 1918 -
1939,3/1/0/9/1754 Доступно: < https://www.szukajwarchiwach.gov.pl/skan/-
/skan/0eb5d29ecbab882579f514094d48219092da4b3b7a3498d213f6e77c0a067768 > (Дата
звернення 10 квітня 2020).
Ortelius Abraham. Siege of Komarno Fortress by the Ottoman Turks in 1594. Ungarische
Chronik. (online) Hungarian Electronic Library. Доступно: <
http://mek.niif.hu/05700/05769/html/images/44-071.jpg (Дата звернення 10 квітня 2020).
Plan of Opus fortress in Opuzen, Croatia, 1687 (online) Travelogues Travelles Vievs Places–
Monuments – People. Доступно: http://eng.travelogues.gr/tag.php?view=13145 > (Дата звернення 10
квітня 2020).
Beschießung der Leher Schanze am 02.08.1657 durch die Schweden unter Wrangel, 1660. Photo
des Kupferstichs, Kupferstecher. (online) wikipedia. Leher Schanze. Доступно : <
https://de.wikipedia.org/wiki/Datei:Leher_Schanze_1657.JPG> (Дата звернення 10 квітня 2020).
Deschmann Alajos, 1990. Kárpátalja műemlékei' összes példány. Budapest: Tájak-Korok-
Múzeumok Egyesület. 963-555-731-0. (online) Plan Khust castle (1713) Доступно: <
https://uk.wikipedia.org.) > (Дата звернення 10 квітня 2020).
