У статті вперше застосовано методику комплексного історико-містобудівного
аналізу по відношенню до сформованих за часи Великого князівства Литовського
оборонних комплексів міста Вінниці. Автор співставляє літописні та актові
джерела, історичну картографію та результати сучасних натурних досліджень для
встановлення місць розташування давніх замкових та міських оборонних споруд.
Доводиться теза про утворення первинної урбаністичної структури Вінниці саме за
литовську добу за принципами розпланування міст на руському праві. Виокремлено два
етапи містобудівного розвитку оборонних комплексів міста Вінниці. Перший етап
датований кін. XIV-сер. XVI ст. У цей час з’являється замок на базі ймовірного
давньоруського городища на Замковій горі у районі Старе місто. Поруч з ним, але на
відстані розбудовується середмістя – укріплений посад. Планувальні релікти давнього
середмістя прочитується і зараз. Шляхом порівняльного аналізу встановлена
топологічна єдність планування вінницького середмістя з містами середньовічної
романської та давньоруської традиції у містах Західної Європи та України. Виконано
реконструкцію вигляду вінницького замку на Замковій горі поч. XVI ст. за люстраціями
1545 та 1552 рр.
Другий період пов’язаний з будівництвом нового замку до 1558 р. на
протилежному (правому) березі р. Південний Буг та розвитком нового посаду біля
нього. У цей час на українських землях ще панують такі ж самі принципи
містобудування, котрі існували під час розбудови Старого міста. Тому обрис міських
фортифікацій, ринкова площа та парцеляція ділянок Нового вінницького міста
аналогічні тим, що були у Старому місті. Натомість, замок вже з’єднується з
міськими фортифікаціями у єдину систему, що дозволяє нам казати про цілісний
урбаністичний оборонний комплекс.
Ключові слова: Вінниця, замок, міські укріплення, урбаністичний оборонний
комплекс, Велике Князівство Литовське.
Archiwum książąt Lubartowiczów Sanguszków w Sławucie, 1887. T.1. Lwów: nakł. właściciela. Baliński, M i Lipiński, 1846. Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i
statystycznym opisana, T. 3. Warszawa: nakł. S. Orgelbranda Księgarza.
Bykowski, P., 1880. Miasto Winnica, dawniejsze i spółczesne. TI, 242, s.99; 243, s.125; 244, s.133 – 134; 245, s.149 – 150; 246, s.174; 247, s.182 – 183; 248, s.194; 249, s.220 – 221.
Cherkes, B. and Lytvynchuk, I., 2020, Spontaneous and regular models of fortified cities of Ukraine in the 16th–17th centuries. Architectural Studies. Lviv: Lviv Polytechnic Publishing House,
p.1-10.
Daniłowicz, I., 1862. Skarbiec diplomatów papiezkich, cesarskich, krolewskich, książęcych; uchwał narodowych, postanowień różnych władz i urzędów posługujących do krytycznego wyjaśnienia
dziejów Litwy, Rusi Litewskiéj i ościennych im krajów. T. 2. Wilno: Drukarnia A. H. Kirkova.
Jabłonowski, A., 1894. Ziemie ruskie. Ukraina (Kijów - Bracław), T. 2. Warszawa: w Drukarni
J. Filipowicza.
Marczyński, W., 1822. Statystyczne, topograficzne i historyczne opisanie gubernii podolskiey z
rycinami i mappami, T.2. Wilno: s. n., drukiem Józefa Zawadzkiego.
Tęgowski, J., 1997, Sprawa przyłączenia Podola do Korony Polskiej w końcu XIV wieku. Teki
krakowskie, T. 5. Kraków.
Volumina legum, 1859. T 2. Petersburg: Nakladem I drukiem Jozafata Ohryszki.
Wojewódzkie Archiwum Państwowe w Krakowie, 1632. Archiwum Sanguszków. Sygn. 92,
s.190-193.
АЮЗР, 1886. Архив Юго-западной России, издаваемый Временной комиссией для разбора
древних актов,Ч.7, Т.1. Акты о заселении Юго-Западной России. Киев.
Бевз, М., 2004. До проблеми реконструкції архітектурно-планувальної системи княжого
Белза в світлі картографічних джерел. Белз і Белзька земля, С.111-118.
Бевз, М., 2007, Історичне місто як об’єкт збереження і регенерації. Проблеми теорії і
історії архітектури України. Збірник наукових праць, 7. Одеса: Астропринт, С.105-119.
Бируля, О., 1930. Архiтектурна iсторiя Вiнницi. Вiнницький вечiрнiй робiтничий універ
ситет. Вінниця.
Білінський, М. І., 1926. Вінницький замок: історичний нарис з доби 16 – 18 ст. – Вінниця.
Бірюльов, Ю.О. та інші, ред., 2008. Архітектура Львова. Час і стилі XIII-XXI. Львів: Центр
Європи.
Боржковский, В., 1911. Старый город [Винницы]: очерк современного его положения.
Винница: типография Р.Б. Шерра.
Виногродська, Л. І., 2010, Вивчення укріплень Поділля XIII—XVIII ст. (за археологічними
даними). Археологія і давня історія України: Збірник наукових праць, 1. Київ: ІА НАН України.
С.79-87.
Виногродська, Л.І., Потєхіна І.Д. та Долженко, Ю.В., 2020, Формування соціально-
просторової й антропологічної структури давньої Вінниці за археологічними (ХІІІ–ХVІ ст.) й
антропологічними (кінець XVIII–XIX ст.) матеріалами. Сторінки історії, с.24-52.
Гваньїні, О, 2007. Хроніка європейської Сарматії. Переклад з польської Ю. Мицик. Київ:
Києво-Могилянська академія.
Груша, А., 2001. Невядомая грамата Фёдара Карыятавіча за 1391 г. Беларускі гістарычны
агляд=Belarusian Historical Review, Т. 8, сш. 1/2, С.123–135.
Гульдман, В.К., 1901. Пам’ятники старины в Подолии. Кам’янец-Подольский:
Топография Подольского губернского правления.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ, 2001. ПОСТАНОВА від 26 липня 2001 р. N 878 «Про
затвердження Списку історичних населених місць України». Київ.
Костомаров, ред., 1865. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, т.
2.Санкт-Пеербург: Издательство археографической комиссии.
Кравцов, С.Р., 2007, Принципи регулярного містобудування Галичини XIV – XVII ст.
Вісник Укрзахідпроектреставрація, 17. Львів: Укрзахідпроектреставрація, С.112 - 184.
Крикун, М, та Піддубняк, О., 2008. Документи Брацлавського воєводства 1566 – 1606
років. Львів: Видавництво НТШ.
Крикун, М., 2008. Брацлавське воєводство у XVI-XVIII століттях: Статті і матеріали.
Львів: Видавництво Українського католицького університету.
Крикун, м., 2011. Воєводства Правобережної України у XVI-XVIII століттях: Статті і
матеріали. Львів.
Литвинчук І. та Рибчинський О., 2021, Урбаністичний оборонний комплекс міста Бар (Рів)
у XV–XVIIІ ст. спроба гіпотетичної реконструкції на підставі невідомого плану 1821 року.
ЗБІРНИК МАТЕРІАЛІВ АРХЕОЛОГІЯ & ФОРТИФІКАЦІЯ УКРАЇНИ Х Всеукраїнської з
міжнародною участю науково-практичної конференції Кам’янець-Подільського державного
історичного музею-заповідника, присвяченої 90-річчя від дня народження Іона Срульовича
Винокура (1930–2006), Кам’янець-Подільський: ФОП Буйницький О. А, с.188-197).
Орловский, М., 1863. Историко-статистическое описание Винницы, уездного города
Подольской епархии. ПОДЕВ, 8, с. 299 – 311.
Орловський, М.Я., 1863,Историко-статистическое описание Винницы, уездного города
Подольской епархии. Подольские епархиальные ведомости, 8, с.299 – 311.
Отамановський, В.Д., 1993. Вінниця в 14 - 17 ст. Вінниця. : Континент-ПРИМ.
Павлуцкий, Г. Г., 1905. Деревянные и каменные храмы. Киев, с. 72 – 82.
Полное собрание русских летописей, 1980. Т. 35: Летописи Белорусско-Литовские. Москва.
Рапопорт, П.А., 1956. Очерки по истории русского военного зодчества X-XIII вв. Москва:
Издательство Академии Наук СССР.
Рибчинський, О. В., 2010, Феномен архітектури ринкових площ міст та містечок Галичини.
Галицька Брама, 10. Львів, С.10-12.
Рибчинський, О. В., 2015, Планувальні особливості ринкових площ з замками в історичних
містах України. Проблеми дослідження, збереження та реставрації історичних фортифікацій.
Збірник наукових праць, 7. Львів: Растр-7, С.249-267.
Рибчинський, О. В., 2016. Ринкові площі історичних міст України. Львів: Видавництво
Старого Лева.
Ричков, П. А., 2010, Архітектурно-просторовий розвиток Острога за картографічними
джерелами. Архітектурна спадщина Волині. 2. Рівне: ПП ДМ, С.5 – 28.
Ричков, П. А., 2012, Розпланування міста Дубно за картографічними джерелами.
Архітектурна спадщина Волині, 3. Рівне: ПП ДМ., 2, С.122 – 142.
Савченко, В., 2017. Дипломний проект освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» на
тему: «Регенерація історико-архітектурного середовища монастирських комплексів у м.
Вінниця». Львів.
Сас, П.М., 1988. Замки східного Поділля с.16 ст. в системі оборони краю проти
татарських нападів. Вінницька обласна історико-краєзнавча конференція, с. 12.
Секретарьов, А. М., 1993. Топографiя мiста Вiнницi i його замкiв у XIV–XVIII ст. Вiнницi
— 630: Матеріалили I Вiнницької наукової теоретичної конференції. Вiнниця.
Сецинский, Е., ред., 1901. Труды подольского историко-статистического комитета.
Выпуск 9: Приходы и церкви Подольской епархии. Каменец-Подольск: Типография С. П.
Киржацкого, Николаевская площадь, д. № 5.
Смеречинський, Є., 1925. Вінницькі «мури»: з історії міста. Вінниця: Червоний край.
Смолій, В.А., ред., 2001. Історія Української культури : у п'яти томах. Т. 1. Історія
культури давнього населення України. Київ: Наукова думка.
Терський, С., 2006. Лучеськ X—XV ст. Львів: Видавництво Національного університету
“Львівська політехніка”.
Тихомиров, М. Н., 1952, Список русских городов дальних и ближних. Исторические
записки, Т.40. Москва.
Тронько, П. Т. та інші, 1972. Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Вінницька область.
Київ: Голов. ред. Укр. рад. енциклопедії АН УРСР.
Уварова, и Слуцкий, С.С., 1901. Труды одиннадцатого археологического съезда в Киеве
1899 г, Т.1. Москва: Типография Г. Лисснера и А. Гешеля.
Кравченко, В., 2005. Литовська Метрика. – Книга 561: Ревізії українських замків 1545
року. Київ: Національна академія наук України, Інститут Української археографії та
джерелознавства ім. М. С. Грушевського.