Статтю присвячено проблемі актуалізації потенціалу маловідомих сторінок історії туризму Галичини другої половини XIX ст. та його непересічних фундаторів. Виокремлено та узагальнено дослідницьке поле наукової проблематики історії й антропології туризму. Проаналізовано опис студентських мандрівок 1883–1885 рр., що міститься у нарисі Івана Крип’якевича «З історії галицького краєзнавства» як джерело історії й антропології туризму. З’ясовано потенціал історичних досліджень із туризмознавства як надбання європейського культурного туризму.
1. Крип’якевич, І. (1932). З історії галицького краєзнавства, Львів: Наукове Товариство Т. Шевченка, 21 c. 2. Петранівський, В., Рутинський, М. (2005). З історії галицького туристичого краєзнавства (друга половина XVIII ст. – 1945 р.); розвиток мандрівництва. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис, 2 (12), c. 48–54. 3. Свищ О. (2013). Краєзнавчі дослідження Івана Крипякевича. Наукові зошити історичного факультету Львівського університету за 2012–2013 роки, 13–14, c. 176–186. 4. Gregory, A. (1991). The Golden Age of Travel 1880-1939. Cassell, London. 5. Geertz, C. (1973). Deep Play: Notes on the Balinese Cockfight. In: Geertz C (ed) The interpretation of cultures. New York: Basic Books, 412–453. 6. Hermans, D., & Graburn, N. (1985). The Anthropology of Tourism. Man, 20(1), 189. 7. Towner, J. (1995). What is tourism’s history? Tourism Management, 16(5), 339–343. 8. Towner, J., & Wall, G. (1991). History and tourism. Annals of Tourism Research, 18(1), 71–84. 9. Turner, L., & Ash, J. (1975). The golden hordes: international tourism and the pleasure periphery. London: Constable.