У статті представлено результати дослідження, спрямованого на розробку мобільної кіберфізичної системи для моніторингу та аналітики радіаційного фону з урахуванням сучасних викликів у сфері екологічної безпеки. Актуальність теми зумовлена потребою у швидкому реагуванні на радіаційні інциденти, недостатнім покриттям існуючих стаціонарних систем моніторингу, а також необхідністю залучення громадськості до процесів екологічного контролю. Запропоновано інтелектуальну систему, побудовану на моделі архітектури «Колектор – Смартфон – Сервер», яка забезпечує збір, передачу, обробку та візуалізацію даних у режимі реального часу з використанням сучасних засобів безпровідного зв’язку та технологій обчислювального аналізу. Основними компонентами системи є сенсорний пристрій на базі мікроконтролера ESP32 із сенсором радіаційного фону GGreg20_V3, мобільний додаток для Android, що виконує функції зв’язку з пристроєм і сервером, а також серверна частина, яка обробляє інформацію та виконує аналітику з використанням нейронних мереж. Для оцінки ефективності запропонованої мобільної кіберфізичної системи, розроблено два окремі імітаційні середовища, кожне з яких дозволяє досліджувати поведінку системи в умовах, наближених до реального функціонування. Основна ідея моделювання полягає у порівнянні результативності фіксації джерел радіоактивного забруднення сенсорами рухомого типу у протиставленні до традиційних статичних рішень. У результаті моделювання встановлено, що рухомі сенсори виявляють у 7–45 разів більше випадків радіоактивного забруднення порівняно зі статичними за однакових умов, що свідчить про перевагу мобільного підходу у виявленні як локальних джерел, так і динамічних зон радіоактивного поширення. Отримані результати підтверджують доцільність впровадження розробленої системи як ефективного рішення для оперативного радіаційного моніторингу. Запропонована система є масштабованою, доступною для широкого кола користувачів і може бути інтегрована у національну інфраструктуру моніторингу навколишнього середовища з можливістю залучення волонтерів і громадян до процесів забезпечення радіаційної безпеки.
[1]. P. Nahar, V. K. Yadav, P. Goyal and U. Badhera, "Importance of IoT in Environment Monitoring: A Comparative Study of COVID19 Impacts on Air," 2024 1st International Conference on Sustainable Computing and Integrated Communication in Changing Landscape of AI (ICSCAI), Greater Noida, India, 2024, pp. 1-6, doi: 10.1109/ICSCAI61790.2024.10866556.
[2]. E. P. Nyabel, C. Tumuhaise, E. Mugume, J. Serugunda and A. Kamagara, "Design and Implementation of a Low-Cost LoRa-Based Sensor Node for Environmental Monitoring in Uganda," 2024 IEEE Conference on Technologies for Sustainability (SusTech), Portland, OR, USA, 2024, pp. 220-225, doi: 10.1109/SusTech60925.2024.10553434.
[3]. M. -Ş. Nicolae, I. -D. Nicolae, R. -C. Presură Nicolae and P. -M. Nicolae, "Remote Monitoring of Environment Radiation with Arduino Wemos and Geiger Counter Sensors," 2023 Power Quality and Electromagnetic Compatibility at Low Frequency (PQEMC-LF), Craiova, Romania, 2023, pp. 77-80, doi: 10.1109/PQEMC-LF58184.2023.10211935.
[4]. P. Tkachenko, "SaveEcoBot: A Public Information System for Environmental Protection in Ukraine," 2024 IEEE 17th International Conference on Advanced Trends in Radioelectronics, Telecommunications and Computer Engineering (TCSET), Lviv, Ukraine, 2024, pp. 486-489, doi: 10.1109/TCSET64720.2024.10755872.
[5]. L. G. Manzano et al., "An IoT LoRaWAN Network for Environmental Radiation Monitoring," in IEEE Transactions on Instrumentation and Measurement, vol. 70, pp. 1-12, 2021, Art no. 6008512, doi: 10.1109/TIM.2021.3089776.