Нові виклики для функціонування активних перманентних ГНСС-станцій під час бойових дій на прикладі України

У дослідженні наведено сучасний стан активних перманентних ГНСС-станцій та особливості їх роботи під час бойових дій на території України. Стабільна робота ГНСС-мереж на сьогодні є важливою не лише для робіт у сільському господарстві, геодезичних та землевпорядних роботах, а й для уточнення навігації чи топографії для військових цілей. Метою цієї роботи є аналіз впливу бойових дій на ГНСС-мережу України, враховуючи фактори тимчасової окупації окремих територій, перебої електроживлення через ракетні удари по енергетичній інфраструктурі та подавлення ГНСС-сигналу радіоелектронними методами в прифронтових регіонах. Інше завданням цього дослідження – висвітлити приклади некоректної роботи в RTK чи VRS режимі, враховуючи можливі помилки від радіоелектронного подавлення чи GPS-спуфінгу та надати практичні рекомендації для спостерігачів. У результаті роботи проведено аналіз змін кількості належно працюючих ГНСС-станцій за період з 2021 року до 2023 року на прикладі двох мереж GeoTerrace та System.NET, які разом досить повно охоплюють всі регіони України, окрім тимчасово окупованих росією територій. Виконано опрацювання добових 30-секундних RINEX-файлів перманентних ГНСС-станцій у програмному пакеті Bernese GNSS v.5.2 за три роки. Зафіксовано, що після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року та до весни цього ж року відбулося різке скорочення кількості належно працюючих активних ГНСС-станцій на близько 10 % від загальної кількості. Наукова новизна та практичне значення. У статті надано практичні рекомендації для користувачів – геодезистів та землевпорядників, які виконують ГНСС-виміри у RTK чи VRS режимах від перманентних станцій з метою оцінки спостережень на вплив радіоелектронного подавлення чи GPS-спуфінгу. Виконана оцінка мережі та щоденно обчислені координати ГНСС-станцій за період з 2021 року до 2023 року можуть бути використані для геодинамічних досліджень регіону у майбутньому.