Україна

В умовах поглиблення процесів європейської інтеграції, у статті здійснено аналізування основних зовнішньоторгових партнерів України. З метою вивчення тенденцій зміни зовнішньої торгівлі у період дії воєнного стану, у статті використано 3 аналітичні періоди: І кв. 2020 р., І кв. 2022 р., І кв. 2024 р. Для формування груп зовнішньоторгових партнерів використано кластерний аналіз, який реалізовано у SPSS від IBM.

У роботі проаналізовано сучасні тенденції горизонтальних та вертикальних зміщень території України за даними ГНСС-мереж GeoTerrace та System.Net, включно з побудовою відповідних карт рухів та з виділенням зон деформацій верхнього шару земної кори. Об’єктом дослідження є горизонтальні та вертикальні деформації верхнього шару земної кори. Метою є виявлення та аналіз деформаційних зон на території України.

Досліджено сучасні тенденції інтеграції України в європейські ланцюги доданої вартості та виявлено її особливості протягом останніх років (2000-2021 рр.). На основі останніх досліджень та публікацій щодо глобальних ланцюгів доданої вартості (ГЛДВ) можна сформулювати гіпотезу про те, що в післявоєнний період Україні доцільно інтегруватися в європейські ланцюги доданої вартості шляхом трансформації галузевої моделі розвитку, яка забезпечить статус глобального та конкурентоспроможного актора у світовій та європейській економіках.

Обґрунтовано важливість розвитку туризму в Україні через створення та просування українських сувенірів, які є важливим елементом збереження культурної спадщини країни. Доведено роль сувенірів, як символічних атрибутів для туристів і ефективних інструментів для збереження національних традицій. Запропоновано інноваційні підходи до просування української культурної спадщини через створення сучасних сувенірів. У центрі уваги – збереження національної ідентичності та популяризація культурних цінностей шляхом використання сучасних технологій, дизайну та маркетингу.

У статті розглянуто актуальність біофілійного підходу у процесі відбудови міського середовища в Україні після війни. Біофілійний дизайн, який передбачає інтеграцію природних елементів в архітектурні рішення, стає важливим інструментом не тільки для створення сталих і екологічно збалансованих міст, але й для покращення психологічного здоров’я мешканців.

Досліджено проблеми та можливості розвитку індустріальних парків та складської логістики в Україні після повномасштабного вторгнення. Проаналізовано сучасний стан індустріальних парків, розташованих на території України у 2023 році, зокрема їх географічне розташування та фінансові можливості. Вивчено вплив війни на розвиток цієї галузі та ідентифіковано основні проблеми. Також запропоновано перспективні напрями розвитку індустріальних парків та складської логістики після закінчення війни.

У дослідженні наведено сучасний стан активних перманентних ГНСС-станцій та особливості їх роботи під час бойових дій на території України. Стабільна робота ГНСС-мереж на сьогодні є важливою не лише для робіт у сільському господарстві, геодезичних та землевпорядних роботах, а й для уточнення навігації чи топографії для військових цілей.

Cтаття містить комплексний аналіз відображення подій в Україні в іноземних онлайн-медіа, таких як BBC, CNN, The New York Times, The Guardian, після початку війни в Ізраїлі, підкреслюючи взаємозв’язок міжнародних конфліктів та їх висвітлення в ЗМІ. У статті досліджено негайне зміщення фокусу ЗМІ, досліджуючи, як основні онлайн-видання перевели свою увагу з поточної ситуації в Україні на початок конфлікту в Ізраїлі. Ддя цього дослідження використовували якісний аналіз контенту, щоб оцінити ступінь охоплення та тематичну пріоритетність кожного конфлікту.

Стаття присвячена аналізу ключових особливостей процесу вдосконалення прийняття управлінських рішень в умовах воєнного стану в Україні шляхом забезпечення принципу публічності, зокрема досліджено специфіку вимог до публічності процесів управління та розпорядження публічною інформацією в сучасній Україні крізь призму вимог безпеки та взаємодії із Збройними Силами.

Культура та конфлікти завжди переплетені протягом усієї історії людства. Під час збройних протистоянь відбувається навмисне націлювання на об’єкти культурної спадщини. Метою агресора є не тільки окупація земель, але й насадження іншої ідеології, стирання історичної пам’яті. Оскільки культурна спадщина є складовою культурної ідентичності, її також можуть безпосередньо атакувати з ідеологічних причин, як це можемо спостерігати в Україні.