Дослідження точності планів Львова 1844 та 1931 років

Мета цієї роботи - дослідження точності планів Львова 1844 та 1931 років. Методика. Основним критерієм оцінки достовірності стародавніх карт є дослідження їх геометричної точності, яка визначається величинами похибок, що виникають при вимірюванні довжин, кутів, координат та інших картометричних характеристик. Для дослідження точності планів Львова 1844 та 1931 років було застосовано кількісну методику, яка базується на використанні безпосередніх вимірювань довжин ліній та кутів між двома напрямками на стародавньому і сучасному планах та аналізі цих вимірювань на основі статистичної теорії похибок з використанням формул Гаусса та Бесселя. Результати. Згідно з вказаною методикою для кожного плану було визначено середню квадратичну похибку відстані, відносну середню квадратичну похибку відстані, кут повороту та середню квадратичну похибку дирекційних кутів. Ці характеристики дали можливість порівняти похибки лінійних та кутових величин двох різночасових та різномасштабних планів Львова між собою та дали підстави вважати, що план Львова 1931 року є точнішим щодо кутових вимірів. Спотворення відстаней характерні для обох планів Львова, однак меншу відносну середню квадратичну похибку має все ж таки план 1931 року, незважаючи на дрібніший масштаб. Обчислені показники спотворень довжин лінії та амплітуда коливань граничних величин знаменника масштабу роблять можливим проведення аналізу спотворень відстаней у різних частинах плану та продовження дослідження точності вищезгаданих картографічних матеріалів з використанням графічних методів дослідження, які дозволили б оцінити та проілюструвати просторові варіації похибок, а також виявити і зрозуміти факти та технічні аспекти створення цих картографічних творів. Наукова новизна та практична значущість. Визначення геометричної точності стародавніх планів Львова як інструментарію для наукових досліджень є актуальним, оскільки сприяє об’єктивнішому і повнішому оцінюванню картографічного видання як результату людської діяльності. Числові дані, що отримані в процесі досліджень, дають можливість порівнювати картографічну, документальну та змістову цінність стародавніх карт. Вибрана кількісна методика при дослідженні стародавніх планів Львова, що базується на безпосередніх вимірюваннях довжин ліній та кутів між двома напрямками, уможливила порівняти похибки лінійних та кутових величин різночасових та різномасштабних планів Львова. Опрацьована методика дослідження може бути використана для оцінювання точності інших планів Львова та міст України.