Деформації земної кори Карпатського регіону за даними GNSS-спостережень

https://doi.org/10.23939/istcgcap2021.93.035
Надіслано: Квітень 03, 2021
Автори:
1
Національний університет “Львівська політехніка”

Поява супутникових геодезичних спостережень ознаменувалася їх широким використанням для визначення швидкостей і спрямованості горизонтальних рухів літосферних плит (сучасної кінематики літосферних плит), що дозволило вивчати деформаційні процеси на глобальному і регіональному рівні. Сьогодні постійно діючими GNSS станціями покрита значна частина території суші. Оскільки багато з цих станцій накопичили великий обсяг щоденних вимірювань періодом до 20 років, з'являється можливість відстежити деформаційні процеси певних територій. Звісно ж залишається проблема правильної ідентифікації результатів спостережень за істинними параметрами деформаційного процесу. Це питання  потребує спільної роботи геофізиків та геодезистів. Але високоточні часові ряди координат і значення швидкостей зміщень GNSS станцій є важливими і перспективними даними для інтерпретації геодинамічних процесів, отримання яких є набагато простіше, ніж геофізичні чи геологічні дані, не потребує спеціальних затрат і слід взяти до уваги – активно розвивається, тобто число таких станцій стрімко збільшується. Сьогодні за неофіційними даними на території України працює вже більше 300 референцних станцій. Мета –виявити деформації земної кори на території Карпатської складчастої системи за допомогою GNSS технології. Вхідними даними для дослідження слугували результати спостережень тривалістю вісім років (2013-2020 р.) на референцних станціях України (мережа ZAKPOS). З цих спостережень за допомогою наукового програмного забезпечення GAMIT/GLOBK обчислено об’єднаний в часі розв’язок (часові ряди координат та швидкості змін координат). За отриманими даними  побудовано вектори горизонтальних зміщень GNSS станцій, та обчислено деформації земної кори методом трикутників, вершинами яких є GNSS станції, за допомогою програмного забезпечення «GPS Triangle Strain Calculator». Обчислені значення деформацій показали різну геодинамічну картину в залежності від розташування трикутників. Зокрема, виділено активні зони розтягу (Рахів-Верховина та Сянок-Устрики-Долішні) та стиснення (Рахів-Хуст-Мукачево).. Результати проведених дослідження дають можливість встановити особливості просторового розподілу руху земної кори в Карпатському регіоні та в майбутньому при спільній інтерпретації з геофізичними даними створити регіональну геодинамічну модель Карпатської складчастої системи.

  1. Вербицький Т., Вербицький Ю., Вербицький С., Ігнатишин В. Прогноз зміни в часі енергії та кількості Закарпатських землетрусів. Праці наукового товариства ім.  Шевченка. Том VIII. Геофізика. Львів-2002. С. 140-144
  2. Вербицький С. Т. Вербицький Ю. Т. Сучасні засоби отримання та обробки сейсмологічної інформації. Дослідження сучасної геодинаміки Українських Карпат. K.: Наук, думка, 2005. С. 80-86
  3. Вербицький С. Т. Вербицький Ю. Т. Сучасний стан та перспективи розвитку сейсмологічних досліджень в Карпатському регіоні України. Геодинаміка. 2011. № 2(11). C. 35-37.
  4. Кадиров Ф. А., Сафаров Р. Т. Деформация земной коры Азербайджана и сопредельных территорий по данним GPS измерений. Azərbaycan Milli Elmlər Akademiyası Məruzələri, LXX cild, №3. 2013. C. 61-65.
  5. Назаревич А. В., Любінецький З. І., Микита А. Ю., Каратаєва Л. М., Мельник М. О., Малицький Д. В., Мезенцев В. П., Назаревич Л. Є., Коваль Ю. П. Дослідження атмосферного інфразвуку на режимній геофізичній станції “Берегове” у Закарпатті. Геодинаміка. 2012. № 2 (13). С. 84–89.
  6. Назаревич Л. Є., Назаревич А. В. Сейсмічність і деякі особливості сейсмотектоніки Українських Карпат. Геодинаміка. 2012. № 1 (12). С. 145–151
  7. Офіційний сайт мережі ZAKPOS. URL: http://zakpos.zakgeo.com.ua/
  8. Офіційний сайт UNAVCO. URL: https://www.unavco.org/education/education.html
  9. Herring T. A., King R. W., Floyd M. A., McClusky S. C. Introduction to GAMIT/GLOBK, Release 10.6. Department of Earth, Atmospheric, and Planetary Science MIT, USA, 2016, 44 p.
  10. Krasuski K., Savchuk, S. Determination of the precise coordinates of the GPS reference station in of a gbas system in the air transport. Communications. Scientific Letters of the University of Zilina, 2020, 22(3), pp. 11–18
  11. Malytskyy D., Verbitsky T., Verbitsky Y.Integrated Geophysical Investigations in the Transcarpathians: Results and Prospects. XXV General Assembly EGS, Nice, France, 2000
  12. Savchuk S., Doskich S.. Monitoring of crustal movements in Ukraine using the network of reference GNSS-stations. Scientific journal "Geodynamics", Volume 2(23) 2017, pp. 7-13.
  13. Savchyn I., Vaskovets S. Local geodynamics of the territory of Dniester pumped storage power plant. Acta Geodynamica et Geomaterialia, 2018, 15(1), pp. 41–46.
  14. Tretyak K., Romaniuk V. The research of interrelation between seismic activity and modern vertical movements of the European permanent gnss-stations. Acta Geodynamica et Geomaterialia, 2018, 15(2), pp. 143–164
  15. Tretyak K., Vovk A. Differentiation of the rotational movements of the European continent’s earth crust. Acta Geodynamica et Geomaterialia, 2016, 13(1), pp. 5-18.